Кімнатка на четвертому поверсі. Невеличке віконце. Склепінчаста стеля. Вузеньке ліжко. Груба сукняна ковдра. Міцно впирається в підлогу чотирма квадратними ніжками стіл із березових дощок. Два старенькі стільці. Під ліжком досить місця для його червоного сундучка.
Можна глянути у вікно. За тьмяними шибками чорний залізний дах сусіднього будинку. Закіптюжені димарі. Біля димарів вигинає спину чорний кіт. Ото б намалювати!
Квартирант щільно зачинив двері. З червоного сундучка повиймав малюнки, фарби. Розклав усе на столі, на підвіконні.
На столі свічка, але він її не засвічує. Лягає на вузеньке ліжко, яке вгинається під ним. Заплющує очі, але заснути не може. Надто багато вражень. Другий день він у столиці. Винайняв ось цю кімнатку.
Десь в іншому світі зосталося рідне містечко Чугуїв. Довкола нього степи, білі хати, темні вітряки, вишневі сади... Все наче одіснилося. До Петербурга він приїхав, щоб навчатися в Академії мистецтв.
До Академії його не прийняли.
За три дні прийшов познайомитись господар будинку, де він винаймав квартиру. Господар був архітектором.
— Ілля Юхимович, — назвався юнак і додав, — Рєпін.
Господар довго роздивлявся квартирантові малюнки. Тоді сказав рішуче:
— Ілля Юхимович! Ви перейшли Рубікон*. Повчіться в рисувальній школі. Обов'язково побувайте в Ермітажі. Навчання для вас тільки починається. В житті перемагають завзяті.
Повесть «Тарас Бульба» - удивительное по красоте и силе творение великого писателя Николая Васильевича Гоголя. Оно поражает читателей великой силой любви к своей Родине, к своему народу, стремлением к борьбе за независимость родной земли.
Главный герой повести – старый казак Тарас Бульба. Главную цель своей жизни видит он в борьбе за свободу родной земли. Ему не сидится дома, рядом с женой. Он хочет в Запорожскую Сечь, на волю, где есть разгуляться удалому казаку. Только там, среди товарищей, живет Тарас полноценной жизнью, там он вдыхает воздух свободы полной грудью.
Тарас Бульба – порождение своего тревожного, полного бранной сечи времени. В XV-XVII веках Украина переживала трудные времена. Порабощенная, разоренная, она всячески старалась отстоять свою независимость, сохранить свою религию и обычаи. За это борется атаман запорожского войска Бульба Тарас. С первых строк читатель видит прежде всего воина. Убранство его дома говорит само за себя. На стенах висят сабли и нагайки, невода и ружья, рог для пороха, уздечка для коня и путы. То есть, «светлица была убрана… во вкусе того бранного, трудного времени, когда начались разыгрываться схватки и битвы на Украине за унию».
Перемагають завзяті
Кімнатка на четвертому поверсі. Невеличке віконце. Склепінчаста стеля. Вузеньке ліжко. Груба сукняна ковдра. Міцно впирається в підлогу чотирма квадратними ніжками стіл із березових дощок. Два старенькі стільці. Під ліжком досить місця для його червоного сундучка.
Можна глянути у вікно. За тьмяними шибками чорний залізний дах сусіднього будинку. Закіптюжені димарі. Біля димарів вигинає спину чорний кіт. Ото б намалювати!
Квартирант щільно зачинив двері. З червоного сундучка повиймав малюнки, фарби. Розклав усе на столі, на підвіконні.
На столі свічка, але він її не засвічує. Лягає на вузеньке ліжко, яке вгинається під ним. Заплющує очі, але заснути не може. Надто багато вражень. Другий день він у столиці. Винайняв ось цю кімнатку.
Десь в іншому світі зосталося рідне містечко Чугуїв. Довкола нього степи, білі хати, темні вітряки, вишневі сади... Все наче одіснилося. До Петербурга він приїхав, щоб навчатися в Академії мистецтв.
До Академії його не прийняли.
За три дні прийшов познайомитись господар будинку, де він винаймав квартиру. Господар був архітектором.
— Ілля Юхимович, — назвався юнак і додав, — Рєпін.
Господар довго роздивлявся квартирантові малюнки. Тоді сказав рішуче:
— Ілля Юхимович! Ви перейшли Рубікон*. Повчіться в рисувальній школі. Обов'язково побувайте в Ермітажі. Навчання для вас тільки починається. В житті перемагають завзяті.
Объяснение:
Орієнтовний план переказу.
1. Кімнатка на четвертому поверсі.
2. Краєвиди за вікном.
3. Малюнки й фарби з сундучка.
4. Спогади про Україну.
5. До Академії його не прийняли.
6. Знайомство з господарем будинку.
7. Навчання тільки починається.
Главный герой повести – старый казак Тарас Бульба. Главную цель своей жизни видит он в борьбе за свободу родной земли. Ему не сидится дома, рядом с женой. Он хочет в Запорожскую Сечь, на волю, где есть разгуляться удалому казаку. Только там, среди товарищей, живет Тарас полноценной жизнью, там он вдыхает воздух свободы полной грудью.
Тарас Бульба – порождение своего тревожного, полного бранной сечи времени. В XV-XVII веках Украина переживала трудные времена. Порабощенная, разоренная, она всячески старалась отстоять свою независимость, сохранить свою религию и обычаи. За это борется атаман запорожского войска Бульба Тарас. С первых строк читатель видит прежде всего воина. Убранство его дома говорит само за себя. На стенах висят сабли и нагайки, невода и ружья, рог для пороха, уздечка для коня и путы. То есть, «светлица была убрана… во вкусе того бранного, трудного времени, когда начались разыгрываться схватки и битвы на Украине за унию».