Прочтя первые страницы повести, я не обманулся в своих ожиданиях. Лаконичное описание одежды, внешности, своеобразие языка героев дало исчерпывающую характеристику персонажей: Кузьмичову, отцу Христофору, Егорушке. Читая дальше, я был приятно удивлен.
Оказывается, также великолепно Чехов описывает природу, как будто это я сижу в бричке, и перед моими глазами расстилается “бесконечная равнина” и я вижу, как “вдруг вся широкая степь сбросила с себя утреннюю полутень, улыбнулась и засверкала росой”.
«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом.
Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
Головні герої:
Меггі – донька Мо. 12-річна, смілива та відважна, непосидюча та неслухняна, весела та небезпечна, наділена магічною силою дівчина. Мо – батько Меггі, палітурник Мортімер, «Мо», «Чарівний голос». Елінор – тітка Меггі, дуже любить книги, має величезну бібліотеку. Вогнерукий – герой з книги, якого вичитав Мо (Сажерук, Пильнорук, Пожирач вогню). Каприкорн (Козеріг) – хитрий, злий, сильний. Головний негативний персонаж Баста і Плосконіс – слуги Козерога. Феноліо – автор роману “Чорнильне серце”
Прочтя первые страницы повести, я не обманулся в своих ожиданиях. Лаконичное описание одежды, внешности, своеобразие языка героев дало исчерпывающую характеристику персонажей: Кузьмичову, отцу Христофору, Егорушке. Читая дальше, я был приятно удивлен.
Оказывается, также великолепно Чехов описывает природу, как будто это я сижу в бричке, и перед моими глазами расстилается “бесконечная равнина” и я вижу, как “вдруг вся широкая степь сбросила с себя утреннюю полутень, улыбнулась и засверкала росой”.
Объяснение:
«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом.
Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
Головні герої:
Меггі – донька Мо. 12-річна, смілива та відважна, непосидюча та неслухняна, весела та небезпечна, наділена магічною силою дівчина. Мо – батько Меггі, палітурник Мортімер, «Мо», «Чарівний голос». Елінор – тітка Меггі, дуже любить книги, має величезну бібліотеку. Вогнерукий – герой з книги, якого вичитав Мо (Сажерук, Пильнорук, Пожирач вогню). Каприкорн (Козеріг) – хитрий, злий, сильний. Головний негативний персонаж Баста і Плосконіс – слуги Козерога. Феноліо – автор роману “Чорнильне серце”
Объяснение: