Ми живемо у 21 першому столітті і сміло можемо сказати, що зовнішність та хороші манери поведінки мають певний вплив на відношення людей до нас. Бувають випадки коли у коло друзів вибирають дівчину або юнака, який гарно вдягається і має красиве лице, але у нього поганий характер та нехороші манери поведінки. На нашій планеті є міліони таких людей, але ми не можемо стверджувати що всі люди такі.
«Якщо люди знають, що перед ними леді, то зможуть їй пробачити будь-яку поведінку» або « як би проста людина не вдягалась, які б таланти не мала, все одно її зневажатимуть»? Звісно, ні. На мою думку люди б не зважали що та дівчина леді, якщо б поводила себе погано. Так само й з другою ситуацією. Можна навести приклад, коли дві дівчини йдуть влаштовуватися на роботу. Одна дівчина леді ще й з багатої сім’ї, але зовсім не вміє працювати, а друга - простачка у якої є хист до будь якої роботи. Звісно, що візьмуть на роботу дівчину, яка вміє працювати. І ніхто її зневажати не буде!
В сказке красной нитью проходит идея, что взрослея, человек теряет не только «вкус к жизни»,
но также становится пленником собственных недостатков, страхов и пороков. Все это вкупе приводит его к одиночеству и осознанию никчемности собственного существования. Эта идея отлично раскрыта на примерах жителей соседних планет, по которым путешествовал Маленький принц. «Право же взрослые — странный народ», — говорит автор устами главного героя. Экзюпери постарался донести до читателя важность сохранения собственной души в мире жестокости и хаоса, так называемого собственного ребенка внутри. Он акцентировал внимание на том, что именно любовь и дружба, гармония с миром и радоваться
простым вещам — только это имеет истинное значение в жизни. Автор поделился универсальными философскими мыслями, которые определяют развитие каждого человека, деля его добрее, а душу — чище: «Самое главное — то, чего не увидишь глазами…» Именно об этом мы должны помнить в суете каждого дня, чтобы не потерять истинные ориентиры своего пребывания в этом м
«Якщо люди знають, що перед ними леді, то зможуть їй пробачити будь-яку поведінку» або « як би проста людина не вдягалась, які б таланти не мала, все одно її зневажатимуть»? Звісно, ні. На мою думку люди б не зважали що та дівчина леді, якщо б поводила себе погано. Так само й з другою ситуацією. Можна навести приклад, коли дві дівчини йдуть влаштовуватися на роботу. Одна дівчина леді ще й з багатої сім’ї, але зовсім не вміє працювати, а друга - простачка у якої є хист до будь якої роботи. Звісно, що візьмуть на роботу дівчину, яка вміє працювати. І ніхто її зневажати не буде!
но также становится пленником собственных недостатков, страхов и пороков. Все это вкупе приводит его к одиночеству и осознанию никчемности собственного существования. Эта идея отлично раскрыта на примерах жителей соседних планет, по которым путешествовал Маленький принц.
«Право же взрослые — странный народ», — говорит автор устами главного героя. Экзюпери постарался донести до читателя важность сохранения собственной души в мире жестокости и хаоса, так называемого собственного ребенка внутри. Он акцентировал внимание на том, что именно любовь и дружба, гармония с миром и радоваться
простым вещам — только это имеет истинное значение в жизни. Автор поделился универсальными философскими мыслями, которые определяют развитие каждого человека, деля его добрее, а душу — чище: «Самое главное — то, чего не увидишь глазами…»
Именно об этом мы должны помнить в суете каждого дня, чтобы не потерять истинные ориентиры своего пребывания в этом м