Я считаю, что человека можно и нужно судить и определять только по поступкам, которые он совершает на протяжении всей своей жизни. Именно поэтому, при выборе своих друзей я обращаю внимание на их сущность и наклонности.
Особо радует и вызывает моё восхищение один поступок – когда ценой собственного здоровья мои сверстники защищают тех, кто за себя сам постоять не может, потому что слабый и забитый.
У меня есть пример. Проявляя своё благородство, один из моих друзей вырвал из рук обидчиков маленькую девочку, которая в слезах молила о призывая при этом прохожих. И лишь мой друг заступился за нее, хотя все видели этот случай и проходили мимо. Он воздал притеснителям этой маленькой беззащитной девочки в полной мере. Как оказалось немного позже, это была банда мелких воришек, которые вымогали деньги у детей. Они держали в страхе родителей, которые, в свою очередь, боялись за своих детей. Случаев таких грабежей было несколько, и одного удалось избежать именно благодаря моему другу.
Его риск собственным здоровьем, смелость и чувство справедливости и равенства меня в тот момент очень поразили. До того случая я думал, что всё, что я увидел, могло произойти только в каком-то фильме с сюжетом о противостоянии добра и зла, и никакого отношения к реальному миру эти вымышленные события иметь не могли. Но убедившись в этом воочию, я стал воспринимать мир в немного других раскрасках, стал добрее и снисходительнее в отношениях с людьми. Мне до жути было приятно видеть эту уличную романтику, эту непоколебимую веру в торжество добра, которую излучал мой друг. Я уверовал в него, как уверовали христиане в Бога. С тех пор, наслышавшись о поступке моего друга, и отношение к нему даже тех людей, которые его не любили, стало полностью противоположным.
Итак, для меня основным поступком в деятельности человека есть его готовность за праведное дело «положить голову». У таких людей большое и светлое будущее, и поэтому я хочу, чтобы ситуаций было меньше, благодаря которым можно было напрасно не жертвовать своим здоровьем и жизнью.
Іван Сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на Землі у минулому столітті. Про цю людино було знято фільм та написано О. Гаврошем твір, що має назву «Неймовірні пригоди Івана Сили». У цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті Івана.
Іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. Саме у місті почалися його справжні пригоди. Тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. На вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом Микулцею, якого благородно врятував від побиття. Іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.
Визначною подією у житті Сили стає знайомство з Доктором Брякусом. Саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. Завдяки цьому знайомству Іван і став спортсменом. Проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «...він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». Це дає нам усвідомити, що Іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.
Чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. Але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. Іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.
Добро Получи неограниченный доступ к миллионам подробных ответов
Я считаю, что человека можно и нужно судить и определять только по поступкам, которые он совершает на протяжении всей своей жизни. Именно поэтому, при выборе своих друзей я обращаю внимание на их сущность и наклонности.
Особо радует и вызывает моё восхищение один поступок – когда ценой собственного здоровья мои сверстники защищают тех, кто за себя сам постоять не может, потому что слабый и забитый.
У меня есть пример. Проявляя своё благородство, один из моих друзей вырвал из рук обидчиков маленькую девочку, которая в слезах молила о призывая при этом прохожих. И лишь мой друг заступился за нее, хотя все видели этот случай и проходили мимо. Он воздал притеснителям этой маленькой беззащитной девочки в полной мере. Как оказалось немного позже, это была банда мелких воришек, которые вымогали деньги у детей. Они держали в страхе родителей, которые, в свою очередь, боялись за своих детей. Случаев таких грабежей было несколько, и одного удалось избежать именно благодаря моему другу.
Его риск собственным здоровьем, смелость и чувство справедливости и равенства меня в тот момент очень поразили. До того случая я думал, что всё, что я увидел, могло произойти только в каком-то фильме с сюжетом о противостоянии добра и зла, и никакого отношения к реальному миру эти вымышленные события иметь не могли. Но убедившись в этом воочию, я стал воспринимать мир в немного других раскрасках, стал добрее и снисходительнее в отношениях с людьми. Мне до жути было приятно видеть эту уличную романтику, эту непоколебимую веру в торжество добра, которую излучал мой друг. Я уверовал в него, как уверовали христиане в Бога. С тех пор, наслышавшись о поступке моего друга, и отношение к нему даже тех людей, которые его не любили, стало полностью противоположным.
Итак, для меня основным поступком в деятельности человека есть его готовность за праведное дело «положить голову». У таких людей большое и светлое будущее, и поэтому я хочу, чтобы ситуаций было меньше, благодаря которым можно было напрасно не жертвовать своим здоровьем и жизнью.
Можна описати вчинки Івана Сили у такий б:
Іван Сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на Землі у минулому столітті. Про цю людино було знято фільм та написано О. Гаврошем твір, що має назву «Неймовірні пригоди Івана Сили». У цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті Івана.
Іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. Саме у місті почалися його справжні пригоди. Тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. На вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом Микулцею, якого благородно врятував від побиття. Іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.
Визначною подією у житті Сили стає знайомство з Доктором Брякусом. Саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. Завдяки цьому знайомству Іван і став спортсменом. Проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «...він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». Це дає нам усвідомити, що Іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.
Чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. Але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. Іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.
Добро Получи неограниченный доступ к миллионам подробных ответов
ПОПРОБУЙ СЕГОДНЯ
Подробнее - на -
Объяснение: