очень надо Літературний диктант за п'єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»
1.Чим вихваляється містер Xiгiнс перед усіма, хто переховується від
дощу?
2. З яким наміром Еліза Дулiтл з'являється до містера Xiгiнса наступного
дня?
3. Чому Xiгiнс погоджується навчати Елізу?
4. Як виявляє себе Еліза в навчанні?
5.Який час минає до справжнього випробування Елізи на прийомів
посольстві?
6. Чи вдався експреримент містеру Xiгiнсу?
7. Чи змінилося ставлення Xiгiнса до Елізи після успішно складеного
іспиту?
8.Як віднеслась до цього Еліза?
9.Які пропозиції щодо майбутнього Елізи виказує Xiгiнс, вражений її
обуренням?
10,Що зробила Еліза після завершення розмови?
11. Хто, на думку Елізи, найбільше посприяв тому, що
справжньою леді?
12. Яке рішення приймас Еліза щодо пропозиції Xiгiнса повернутися
до нього?
Басня Дмитриева «Муха» есть не что иное, как перевод басни французского поэта Пьера Вилье, восходящей, в свою очередь, к античной басне. По другим сведениям – французский автор к басенному жанру никогда не обращался, и произведений, где главным героем была бы муха, у него нет.
Начало басни повествует о Мухе, сидящей на роге у Быка, который после праведных трудов с плугом тащится на покой. По пути домой Мухе встречается сестра, и на ее вопрос «Откуда ты?», высокомерно заявляет: «Откуда? — Мы пахали». Автор не уточняет, где была Муха во время пахоты: так и ютилась на роге у Быка, пребывая в полном бездействии, или ловко присоединилась к нему во время возвращения домой. Но она не преминула гордо сообщить сестре о сопричастности к делу. В конце произведения – мораль (заключительное рассуждение).
В жизни нам нередко приходится констатировать факт, что кто-то, не имеющий никакого отношение к делу, примазывается к чужим трудовым победам и заявляет (как в басне И.Дмитриева «Муха»): «Мы решили», «Мы сбили».
Да, порой мы сталкиваемся с ситуацией, когда кто-то, совершенно не заботясь об истинном положении вещей, беззастенчиво присваивает себе чужие достижения. Зачем следовать истине, когда можно спокойно хвастануть?
ответ Мухи — «Мы пахали» пошел в народ и стал некой идиомой. Почему она прижилась? Потому что описанная ситуация слишком типична, она шагает из века в век.
Как стало возможным то, что Муха смогла приписать себе чужие трудовые достижения? Просто потому, что она оказалась рядом, и сумела воспользоваться ситуацией.
Басня Дмитриева «Муха» популярна не только в России, но и в других странах. Так, например, в двух разных вариантах она переведена на немецкий язык. Басня существует в немецком переводе Ганса Бауманна в антологии «Russische Lyrik 1185–1963». Автор второго варианта — Уве Грюнинг.
Відповідь:
1 Його мати померла після його народження, батька не знав
2 головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм. Образ Міо дано в розвитку. Спочатку це самий звичайний хлопчик, але думка про визначене йому подвиг (про нього розповідають в старій легенді, яку нашептав Міо казковий колодязь), про страждання людей надає йому мужності. До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань
3 Тітка Лундіна
4 У парку, знайшов пляшку. У пляшці - Джин
5 Його друг, пряля, тато-король; Страшний лицар Като
6 Меч, плащ, ложечка
Пояснення: