Один із навчальних предметів, що рекомендований льотчику-оповідачеві для вивчення замість малювання.

А) математика; Б) географія; В) фізика;

2. Назви яких планет згадує герой.

А) Земля, Марс; Б) Марс, Юпітер, Земля; В) Венера, Марс, Юпітер, Земля;

3. На що схожі баобаби?

А) кущ; Б) квітка; В) дерево

4. Який останній малюнок льотчика, яким принц був задоволений?

А) ковпак; Б) ящик; В) баранець;

5. Кого герой називає дивними людьми?

А) дорослих; Б) дітей; В) своїх батьків;

6. Що найбільше любив принц?

А) захід сонця; Б) сонячний день; В) теплу ніч;

7. Які звірі на планеті принца не водяться?

А) вовки; Б) леви; В) тигри;

8. Як називав принц троянду?

А) ніжна квіточка; Б) гордовита й недовірлива квітка; В) красуня лісу;

9. Предмет одягу Маленького принца

А) шарф; Б) коротенькі штанці; В) пояс;

10. Через яку поломку сталася аварія льотчика?

А) шасі; Б) крило; В) мотор;

11. Як, на думку принца, можна врятувати планету?

А) посадити дерева; Б) виривати баобаби; В) вирощувати квіти;

12. Хто жив на першому астероїді?

А) честолюбець; Б) король; В) бізнесмен;

Объяснение:

Алексей Степанович придерживался славянофильских взглядов, что нашло отражение не только в его мировоззрении, но и в его литературных работах.

Одна из основных идей его творчество - соборность. Под ней он понимал добровольное, а не принудительное единение всех людей в любви к Христу, чистой и бескорыстной.

Стихотворение написано в 1850 году и посвящено празднованию светлого праздника Пасхи в столице.

Читаешь строки и чуствуешь дыхание дней, давно минувших, незыблемость устоев жизни, умиротворенность и торжественность.

Слова в произведении относятся к возвышенной лексике, отсюда и то особое чувство единения со всеми верующими и празднующими, охватывающее читателей.

Образы в Заутрене воздушны и в то же время монументальны.

В псоледних строках отчетливо слышен призыв к народному единению.

Объяснение:

оживляли її одноманітні нудні будні, схильна закохуватися в «обмани», Тетяна полюбила образи романтичних героїв не так через свою начитаність, як під впливом московської кузини, княжни Аліни.

Не дивно, що поява досвідченого і привабливого Онєгіна, чия пересиченість життям виявилася абсолютно недоступною розумінню недосвідченої молодої дівчини, а найбільше його блиск і привабливість справили на Ларину величезне враження. У своєму засліпленні вона поспішила наділити незнайомця рисами найпрекрасніших і найблагородніших лицарів, створивши собі чарівний образ коханого, який навіть віддалено нічим не нагадував справжнього Онєгіна.

Незважаючи на звичаї світла того часу, у пориві піднесених почуттів вона пише йому лист із зізнанням у коханні. Цікаво, що послання пишеться французькою, адже «вона російською погано знала, і висловлювалася насилу мовою своєю рідною», з чого випливає, що відірвана від реальності Тетяна почувала себе героїнею французького роману. Її лист переповнюють ніжні почуття, стомлення та побоювання. Вона розуміє наслідки свого вчинку, але ризикує репутацією.

Несміливе і водночас пристрасне визнання, повне мрій і надій, здавалося б, не може залишити байдужим. У головному герої вона бачить свою долю, в ньому дізнається образ зі своїх сновидінь і смиренно просить лише про можливість бачити його, слухати, одночасно жалкуючи, про те, що це знайомство назавжди порушило її спокій та безтурботність. У відповідь на зворушливе наївне визнання, на неї чекає холодна проповідь її коханого егоїста про доброчесність і необачність. Так починається повільне дорослішання Тетяни Ларіної, яка вперше зіткнулася з цинізмом реального світу.