Одну з обставин, яка призвела до Чорної ради в Ніжині 1663 р., висвітлено в цитованих рядках роману
варіанти відповідей:
"Щоб не було се моє, а се твоє, а все вкупі; щоб помагати один одному у всякій пригоді, щоб менший старшому був вірним слугою, а старший меншому - рідним батьком".
"Запорожжя іспоконвіку було серцем українським, на Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжя, як у горні..."
"Козацтво ви собі загарбали, самі собі пануєте, ридванами їздите, а ми будуй власним коштом стіни, башти, плати чини, мито і чорт знає що?..Буде вже й того, що один свиту золотом гаптує, а інший, може, й сірячини не має..."
"Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава, а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже"
"Щоб не було се моє, а се твоє, а все вкупі; щоб помагати один одному у всякій пригоді, щоб менший старшому був вірним слугою, а старший меншому - рідним батьком".
Объяснение: