Охарактеризуйте среду в которой оказался герой ( Жюльен) (Верьер, Безансон, Париж, Страсбург). Какие события произошли с ним в этих городах? Определите причины и последствия этих событий. Заполните таблицу.
Нужно сделать таблицу
Город
События в жизни
Причины
Последствия

Часто ми задумуємося над поняттям хто нас створив і Хто ми.І більшість людей вважає,що творцем людей є Бог. Я народилася(вся) християнином,і Я ним помру,бо Ісус Христос увійшов в моє серце церез церкву і Біблію.Церква є посередником між Богом і людином,а Біблія це книга що навчає нас.У різні часи і в різному віці люди зверталися саме до неї  -Біблії,Книги Книг. Чим пояснити таку назву? Мабуть, тим, що саме в Біблії визначається місце людини у світі й сенс її буття.Біблійні оповіді завжди повчальні. В них розкриваються вічні закони моралі, які людина має засвоювати ще з дитинства. І тоді вона не зможе чинити зла, ображати, лаятися, брехати, ненавидіти, красти, вбивати. Страх Божої кари й буде тією стримувальною силою, яка зможе зупинити кожного, хто насмілиться порушити закони моралі. Можливо, тому що сучасні люди не завжди дотримуються Божих заповідей, і стало таким складним наше життя. Але передумати, схаменутися ніколи не пізно, і саме Біблія спонукає людину замислитися над своїми вчинками, переглянути свій б життя. Біблійні заповіді — це джерело високих моральних принципів, за якими повинна жити людина.

 Евгений. Изо всего, что сказано о Петре Великом нельзя составить его определённого облика: всё расплывается во что-то громадное, ужасное, безмерное. Нет облика и у бедного Евгения, который теряется в серой, безликой массе ему подобных столичных граждан. 
 

    О нём нам практически ничего не известно, кроме того, что он живёт в Коломне и возможно принадлежит к некогда знаменитому дворянскому роду. 
    Но мечта у Евгения вовсе не бедная и не сниженная – она сопоставима с мечтой героя пушкинской лирики этого времени, стремящегося к истинным жизненным ценностям. 
  
    Осуществление мечты Евгения было бы выполнением Божественных заповедей, но это не удается – Параша погибает во время наводнения. От этого известия Евгений сходит с ума. Пушкин рисует сумасшествие Евгения скупым, но очень выразительным, вызывающим у читателя тоску и жалость. 

    Так что, несмотря на слабость, обезличенность и приниженность этого образа, мы можем отметить в нём щемящую человечность, которая для Пушкина важна не менее, а может быть, и более величия и силы Медного всадника.