Так объезжающий дворянские усадьбы чичиков дал возможность нарисовать картину провинциально-помещьечей жизни крепостной россии: быт типичных представителей сословия помещиков, круг их умственных и нравственных интересов. коробочка – небогатая крохоборная помещица, владелица восьмидесяти душ крепостных, которая живет, как будто в скорлупе, отдельно от остального мира. живет она в довольстве, но вместе с тем вечно плачется то на неурожаи, то на смерть крестьян и убытки. коробочка бережлива и умеет набирать понемногу денег – целковиков, полтинничков, четвертачков, и прятать их в мешочках по (собственно говоря, на то она и коробочка) . гоголь подчеркивает типичность этого образа, попутно давая характеристику настасьи петровны, из которой мы узнаем о её непомерном корыстолюбии и жадности. далее следует интерьер комнат, которые предстают пред читателем скромными и достаточно старыми, зато с большим количеством картин «с какими-то птицами» . старенькие полосатые обои, хрипящие и шипящие часы, зеркала с темными рамками – все это носит отпечаток характера самой хозяйки – все берегущей и собирающей. а вот пейзаж двора усадьбы представляет собой изобилие птицы и другой « твари» , как отметил чичиков.» избы, которые хотя и были выстроены врассыпную и не заключены в правильные улицы» показали приезжему довольство жителей и то, что у ней (у коробочки) деревушка не маленька» . хозяйка продает и мед, и пеньку, и муку, и птичьи перья. угощая «покупщика» чичикова, коробочка потчует его такими яствами патриархальной деревенской кухни, что в ее благосостоянии никак нельзя усомниться. из разговора настасьи петровны с чичиковым явно проступает ограниченность ее интересов и отсутствие умения быстро мыслить. чичиков недаром про себя обзывает ее «дубинноголовой» и «крепколобой» . вначале она не может понять, что от нее требуется, а потом, со свойственным ей недоверием и стремлением к выгоде, еще долго прикидывает всяческие возможности. таким образом, коробочка – это обобщенный образ бережливых, а следовательно и живущих в довольстве, вдов-помещиц, туго соображающих, но умеющих не упустить свою выгоду. вот!
Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.