Найбільше мене вразила подорож принца на нашу Планету – Землю. Мене зворушило ставлення хлопчика до троянди. Головному герою твору притаманні відкритість, чистота,мудрість, але він самотній. Його планета дуже маленька. На Землі хлопчик навчився турбуватися про квітку та товаришувати з Лисом. Саме кохання та відданість врятували хлопчика від самотності та надали сенсу життю.
Звичайно, мені дуже сподобався головний герой твору. Адже він такий маленький,але, разом з тим, мудрий; має велике, добре, щире серце. Не сподобалися мені честолюбець і п’яниця. Честолюбець обожнював похвалу, він і дня не міг прожити без неї. П’яниця весь час пив, і сам не знав, чому; таким чином марнував своє життя. На жаль, такий світ дорослих. Я підтримую основний закон Маленького принца: «ти завжди відповідаєш за тих, кого приручив» та слова автора: «Дружити – це завжди відчувати голос серця, приносити радість іншій людині, оберігати її, довіряти їй».
Чому Маленький принц вирішив залишити Землю? Не знайшов там те, що шукав: розуміння;
Казка закінчується сумно, проте вона лишає не тільки сум, а й прагнення до світлого, красивого, щоб у «дорослих» людей, у буденній метушні, дріб'язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притуплялося почуття відповідальності за тих, кого ми «приручаємо».
Том - головний герой оповідання "Усмішка" Рея Бредбері. Він дуже кмітливий та розумний. Проте, він не перестає буди дитиною. Том щирий, відкритий, добрий, як і більшість дітей. Він не здатен на зраду, підлість. Стоячи серед руїн, він зумів роздивитися те, про що дорослі вже давно забули. Це це говорить про те, що він мав добре серце і тонку натуру. Цей хлопчик витримав екзамен на людяність. Він єдиний не зміг плюнути в картину. Том відмітив, що вона гарна. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.
Найбільше мене вразила подорож принца на нашу Планету – Землю. Мене зворушило ставлення хлопчика до троянди. Головному герою твору притаманні відкритість, чистота,мудрість, але він самотній. Його планета дуже маленька. На Землі хлопчик навчився турбуватися про квітку та товаришувати з Лисом. Саме кохання та відданість врятували хлопчика від самотності та надали сенсу життю.
Звичайно, мені дуже сподобався головний герой твору. Адже він такий маленький,але, разом з тим, мудрий; має велике, добре, щире серце. Не сподобалися мені честолюбець і п’яниця. Честолюбець обожнював похвалу, він і дня не міг прожити без неї. П’яниця весь час пив, і сам не знав, чому; таким чином марнував своє життя. На жаль, такий світ дорослих. Я підтримую основний закон Маленького принца: «ти завжди відповідаєш за тих, кого приручив» та слова автора: «Дружити – це завжди відчувати голос серця, приносити радість іншій людині, оберігати її, довіряти їй».
Чому Маленький принц вирішив залишити Землю? Не знайшов там те, що шукав: розуміння;
Казка закінчується сумно, проте вона лишає не тільки сум, а й прагнення до світлого, красивого, щоб у «дорослих» людей, у буденній метушні, дріб'язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притуплялося почуття відповідальності за тих, кого ми «приручаємо».
Объяснение:
Том - головний герой оповідання "Усмішка" Рея Бредбері. Він дуже кмітливий та розумний. Проте, він не перестає буди дитиною. Том щирий, відкритий, добрий, як і більшість дітей. Він не здатен на зраду, підлість. Стоячи серед руїн, він зумів роздивитися те, про що дорослі вже давно забули. Це це говорить про те, що він мав добре серце і тонку натуру. Цей хлопчик витримав екзамен на людяність. Він єдиний не зміг плюнути в картину. Том відмітив, що вона гарна. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.