Актуальність твору "Всякому місту звичай і права" не згасає і на сьогоднішній день. На превеликий жаль, і зараз українці потерпають від свавілля з боку чиновників. Окрім цього, наше суспільство, як і раніше, має чимало вад, які якраз і засуджуються у творі. Не можна не погодитися із Г. Сковородою із тим, що і сьогодні наш лад - антилюдяний і аморальний. Чимало українців не забувають про те, що таке підлабузництво, пристрасть, жага грошей. Все так само, як і раніше, влада наживається на простих людях, обманює їх. Якщо суспільство не зміниться у найближчий час, то твір Г. Сковороди залишатиметься актуальним ще довгі роки.
В произведении Приставкина "Золотая рыбка" счастливый конец, девочки сходили к нянечке за хлебом и накормили Люсеньку. Но, как мы знаем, эта история на самом деле все закончилось не так хорошо. Люсеньку очень сильно избили за то, что она ловила и ела золотых рыбок.
Поэтому пишем письмо, напишем от самой старшей девочки Инны.
Здравствуй, Люсенька.
много времени с той самой нашей встречи. Впереди было много ужаса в военные годы, наши рыбки в итоге умерли с голода. Но эта история надолго запомнилась мне и тяготила меня долгие годы.
Я хочу извиниться за наше поведение, тогда мы еще не все осознавали. Наверно нами тогда руководили эмоции, которым мы поддались.
Еще раз прости нас за поступок, который мы сделали.
Так
Объяснение:
Актуальність твору "Всякому місту звичай і права" не згасає і на сьогоднішній день. На превеликий жаль, і зараз українці потерпають від свавілля з боку чиновників. Окрім цього, наше суспільство, як і раніше, має чимало вад, які якраз і засуджуються у творі. Не можна не погодитися із Г. Сковородою із тим, що і сьогодні наш лад - антилюдяний і аморальний. Чимало українців не забувають про те, що таке підлабузництво, пристрасть, жага грошей. Все так само, як і раніше, влада наживається на простих людях, обманює їх. Якщо суспільство не зміниться у найближчий час, то твір Г. Сковороди залишатиметься актуальним ще довгі роки.
В произведении Приставкина "Золотая рыбка" счастливый конец, девочки сходили к нянечке за хлебом и накормили Люсеньку. Но, как мы знаем, эта история на самом деле все закончилось не так хорошо. Люсеньку очень сильно избили за то, что она ловила и ела золотых рыбок.
Поэтому пишем письмо, напишем от самой старшей девочки Инны.
Здравствуй, Люсенька.
много времени с той самой нашей встречи. Впереди было много ужаса в военные годы, наши рыбки в итоге умерли с голода. Но эта история надолго запомнилась мне и тяготила меня долгие годы.
Я хочу извиниться за наше поведение, тогда мы еще не все осознавали. Наверно нами тогда руководили эмоции, которым мы поддались.
Еще раз прости нас за поступок, который мы сделали.
Инна.
Объяснение: