От хладного разврата света Еще увянуть не успев,
Его душа была согрета
Приветом друга, лаской дев;
Он сердцем милый был невежда,
Его лелеяла надежда,
И мира новый блеск и шум
Еще пленяли юный ум.
Он забавлял мечтою сладкой
Сомненья сердца своего;
Цель жизни нашей для него
Была заманчивой загадкой,
Над ней он голову ломал
И чудеса подозревал.
Найдите художественные средства
Объяснение:
Ознайомтеся з додатковим матеріалом і дайте відповіді на запитання.У першій половині XVIII ст. українська література збагатилася творами, які отримали узагальнюючу назву козацькі літописи. Козацькими їх називали тому, що вони виникали в козацькому середовищі та оповідали про події козацької доби. За змістом і формою козацькі літописи наближаються до історичних творів, оскільки їх автори, крім власних використовували старі літописи, хроніки, щоденники, історичні праці сучасників, доступні офіційні документи, частина з яких не збереглася до нашого часу. Це зумовило особливу цінність козацьких літописів як історичних джерел. їх автори, поєднуючи традиції літописання княжої доби з використанням нових можливостей для збирання історичних джерел, створили унікальні твори, кожен із яких є не лише історичним, але й історіографічним джерелом. Більшість із них присвячена Національно-визвольній війні українського народу середини XVII ст. Зокрема, досить змістовними джерелами про ці події є «Літопис Самовидця», «Літопис Григорія Грабянки», «Літопис Самійла Величка». їх об'єднує спільна ідея утворення та зміцнення козацько-гетьманської державності України.«Літопис Самовидця» — найдавніший із великих козацьких літописів. У ньому описуються події від 1648 до 1702 р. Автором літопису вважають генерального підскарбія Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Твір написаний літературною староукраїнською мовою, близькою до народної (ймовірно, 1702 р.).«Літопис Григорія Грабянки» — другий із великих козацьких літописів. Він був написаний у Гадячі 1710 р. церковнослов'янською мовою. Твір розповідає про
9 баллов
Путешествие мышонка Пика закончилось достаточно благополучно.
Каким то чудесным образом мышонок выжил и добрался до дома мальчика и девочки, которые его пустили в плавание.
За это время девочка постоянно думала о мышонке и очень хотела, чтобы он пришел к ней. даже брата своего уговорила чтобы мышонок жил у них дома. Так и получилось, мышонок случайно попал к ним в дом, увидев как хорошо к нему относится девочка, поит его молочком и дает хлебные крошки, что решил остаться у них жить. Дети построили даже домик для мышонка Пика.
Вечерами мальчик играл на дудочке, то мышонок выходил из своего домика к детям и они вместе слушали музыку.
Вот так хорошо закончилась эта сказка о Мышонке Пике.