, ответить на вопросы к произведению "Облачный полк" !! 1.Чем должны были заниматься подростки, которые воевали в партизанском отряде, какие они получали задания?

2.По сколько лет было Димке и Санычу?

3.Что на что меняли партизаны с немцами и почему, с какими немцами менялись?

4.Как Саныч описывает свой подвиг, когда он убил немецкого генерала?

5.Почему Саныч не хочет фотографироваться?

6.Кто такие , по мнению Саныча, гады, и как нужно с ними обращаться?

7.Сколько времени ушло на то, чтобы организовать крушение состава с техникой?

8.Что нашли в кармане у мертвого немца в лесу, почему Саныч всадил в его голову 5 пуль?

9.Как погиб их отряд?

10.Что стало с раненой Алевтиной?

11.Когда погиб Саныч?

12.За что наградили Звездой Героя Саныча, кто это был в реальности, кого назвали Саныч?

13.Как нашли выход по вопросу фото Саныча?

14.Вовка предлагает написать мемуары о войне, записать на плёнку, чтобы все сохранить, нужно ли это делать, ваше мнение?

15.Почему их называют " Облачным полком", они нас охраняют и по сей день?

Объяснение:

ответ: Іліада» складається з 15 693 віршів, які поділяються на 24 пісні за кількістю букв грецького алфавіту. Дослідники називають її поемою «єдиного героя», весь сюжет якої зосереджений навколо однієї теми - гніву Ахілла на вождя походу племен еллінів царя Аргосу Агамемнона проти іонійської Трої, що тривав майже 50 днів. Вона відрізняється художньою довершеністю, єдністю поетичного матеріалу, ідеальною стрункістю композиції, розмаїттям художніх засобів, високою поетичністю образів.

Остання, 24 пісня поеми дає можливість зрозуміти ідею всього твору та ставлення автора до зображуваних подій. Численні епітети й порівняння, описи вчинків героїв роблять цілком очевидним те, що Гомер звеличує своїх співвітчизників, особливо доблесного героя Ахілла. Але Гомер не співець війни. Ахілл - мужній воїн, сміливий та хоробрий, гроза троянців, та саме він сіє смерть та жорстокість. Символічно, що саме в його вуста автор вкладає слова осуду війни та її жорстокості, ворожнечі між людьми:

Объяснение: Ну  чим змогла тим змогла

Ляжыш гарачым раніцай у траве і назіраеш за іх неспакойнай жыццём. Вось насоўваецца буйное белае з кучерявой махрамі, якое нагадвае чалавечы профіль. Рука цягнецца да фотаапарата, але ў лічаныя секунды «профіль» распадаецца і перад вачыма ўжо нейкае падабенства контуру Чорнага мора. Белыя баранчыкі месцяцца над гарызонтам, раз-пораз наскакивая адзін на аднаго і сляпіліся ў велізарнай слана, а слон, павісеўшы ў паветры нейкі час, пачынае вытанчаецца, вытанчаецца і ў рэшце рэшт знікае зусім. Гарачы густы паветра пранізвае гудзенне чмялёў, небывала буйныя стракозы, якіх знізу можна прыняць за птушак, прачэрчвае ў ім дзіўныя, непрадказальныя лініі, прама ў майго асобы пампуецца кветка рамонак, залатой сердцевинкой раз-пораз кранаючы шчаку, быццам цалуючы. І ўсё гэта летні крохкае хараство - на фоне аблокаў, як адзіны акорд гімна жыцця. Пільна глядзіш у неба, расквечаны аблокамі, і пачынае здавацца, што яно не пустое, што вунь там, у прагалах паміж белым, хто-то ёсць. Хтосьці прыкоўвае твой погляд, засмоктвае яго, як у варонку. Хто? Няма адказу. Ды і ці патрэбны ён? Аблокі працягваюць свой танец, высокая нота летняга дня набліжаецца да кульмінацыі, і карцінка аддрукоўваецца ў памяці, каб марознай снежнай зімой раз-пораз паўставаць перад вачыма так панадліва і обещающе.