ответить на вопросы по стихотворению "Жираф" Гумилева 1. На какие два мира разделено повествование в стихотворении? Приведите цитату из стихотворения, описывающую реальный мир.
2. Перескажите сюжет стихотворения.
3. Назовите средства выразительности, показывающие реальный мир и вымышленный мир
героев (эпитеты, сравнения).
4. Какая особенность стиля поэтов-акмеистов? Чем она отличается от особенностей стиля поэтов-символистов.
5. С чего автор разделяет два мира? Как возвращает
читателя в реальность?
6. Напишите ваши размышление над стихотворением Н. Гумилева (впечатление, эмоции, мотивация).
1.удивительно, как много можно уместить в таком маленьком объеме текста, особенно, если учесть, что это пьеса, где героев мы узнаем исключительно по их речи.
зачем барон собирает деньги? зачем по сути нужны эти монеты, если ты их не тратишь? просто, чтобы были, да так, чтобы потомки тоже не смогли до них добраться. такое ощущение, что барону нравится отождествлять каждую монету с человеком, который эту монету ему дал, понимать, что он или она пожертвовали чем-то в своей жизни, чтобы отплатить барону за что-то. вполне разделяю досаду альбера, ведь он вынужден жить бедно, хотя он знает, что у его отца денег хватило бы на то, чтобы прокормить целую дружину. но в то же время приятно осознавать, что альбер - настоящий рыцарь. несмотря на все трудности, он отказывается взять на себя грех и последовать "совету" еврея, на что наверняка пошли бы многие.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.