ответите на во по тексту «Три смерти»
1) в чем заключается разница между тремя смертями-природного объекта и двух людей?
2) в чем состоит трагедия барыни? Почему ей умирать «сложнее и страшнее», нежели крестьянскому мужику?
3) как вы объясните, почему Толстой резюмирует свою историю кратким штрихом падения срубленного дерева? Можно ли считать последнюю смерть «образцовой» или же она несопоставима с двумя предыдущими? Если она стоит особняком -от объясните почему ответе Заранее

Биография: михаил стельмах(1912 — 1983)  михайло панасович стельмах народився 24 травня 1912р. у селі дяківці літинського району на вінниччині в родині незаможного хлібороба.  перші його віршові спроби на тридцяті роки, коли він по закінченні вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному поділлі, а потім у школі села літки на київщині. паралельно з роботою вчителя стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після великої вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника в інституті фольклору та етнографії ан урср.  перша збірка поезій «добрий ранок» виходить під редакцією а. малишка 1941 року.  перебуваючи у лавах радянської армії, м. стельмах зустрів велику вітчизняну війну. у 1941р. отримав важке поранення в голову і спину. після тривалого лікування — знову на фронті. списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «за честь батьківщини» (перший український фронт). залікувавши друге важке поранення (липень він повертається до лав захисників вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.  під час війни у воронежі та уфі вийшли під редакцією м. рильського дві збірочки фронтових віршів стельмаха «провесінь» і «за ясні зорі» (1942), в 1943р. з'явилась надрукована в уфі книжка оповідань «березовий сік» під редакцією ю. яновського.  1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. праця над ним тривала вісім років; частини твору «на нашій землі» (1949) та «великі перелоги» (1951) створили в цілокупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «велика рідня». роман був удостоєний державної премії союзу рср і започаткував серію епічних полотен:   1957р. — роман «кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя великого жовтня;   1959р. — роман «хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний ленінської премії 1961р.;   1961р. — роман «правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»;   1969р. — роман «дума про тебе».  останній роман — «чотири броди» (1979, державна премія урср ім. т. г. шевченка як і «велика рідня» і «дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів великої вітчизняної війни. цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.  поетична творчість м. стельмаха зменшується: після виходу збірок «шляхи світання» (1953) та «жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «поезії» (1958) і «мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей.  у 1957р. вийшла друком п'єса «золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «кров людська — не водиця», 1958; «правда і кривда», 1965; «зачарований вітряк», 1966; «на івана купала (дума про морозенка)», 1966; «кум королю», 1967; «дума про любов», 1971.  м стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («над черемошем», 1952; «гуси-лебеді летять», 1964; «щедрий вечір», 1967), вчений-фольклорист.  був удостоєний звання героя соціалістичної праці (1972), депутат верховної ради срср ряду скликань, академік ан урср. 

в повести н.в. гоголя "сорочинская ярмарка" рассказывается о любви парубка грицько к красавице параске. родители не хотят отдавать за него "гарну дивчину", поэтому влюблённый решается на хитрость: он использует мистическую " о красной свитке" в своих целях, чтобы жениться на любимой девушке. смысл этого произведения в том, что в любви все средства хороши: не надо отчаиваться, надо проявить смекалку, действовать смело и решительно. так же в повести даётся посетителям общественных мест с большим количеством людей (типа ярмарок и т. где люди обычно веселятся и забывают, зачем пришли. автор советует им не терять головы, иначе они попадут в неприятную , их легко смогут обмануть жулики или шарлатаны.