Печальная береза У моего окна,
И прихотью мороза
Разубрана она.
Как гроздья винограда,
Ветвей концы висят, —
И радостен для взгляда
Весь траурный наряд.
Люблю игру денницы
Я замечать на ней,
И жаль мне, если птицы
Стряхнут красу ветвей.
1. Еще раз перечитайте стихотворение А.А. Фета “Печальная береза...”. Какое открытие вы сделали вместе с автором стихотворения? Подтвердите свои наблюдения текстом.
2. Поразмышляйте о цветовой гамме этого стихотворения. Какие цвета встречаются в стихотворении? Какие ассоциации они вызывают? Какова роль каждого цвета в создании образов березы и мира?
3. Присутствует ли в финале стихотворения печаль или она преодолена? Объясните свое решение.
4. Приведите примеры тропов из указанных выше стихотворений. Подумайте, какую роль играет каждый из них в произведении: что изобразить и что – выразить?
Стихотворение Николая Некрасова "Железная дорога" рассказывает о строительстве железной дороги на Руси. О тяготах и лишениях, через которые великий русский народ строя дорогу. Главная мысль стихотворения — цена строительства железной дороги.
В стихотворении, автор-попутчик обращается к мальчику Ване следующими строками:
"...Да не робей за Отчизну любезную
Вынес достаточно русский народ
Вынес и эту дорогу железную,
Вынесет всё, Что господь ни пошлёт"
Объяснение:
Незнаю подойдёт тебе это сочинение или нет
Водночас журналістика стала для Кіплінга школою письменницької майстерності. Під час службових поїздок він ближче знайомився зі звичаями та побутом індійців, збирав місцеві перекази, легенди, повір’я, анекдоти. Згодом цей матеріал утворив «золотий запас», із якого письменник багато років черпав теми й сюжети для художніх творів. Перші оповідання Кіплінга з’явилися у тій-таки лахорській газеті. Від звичних для англійців творів цього жанру вони відрізнялися граничною лаконічністю й змістовністю. Зважаючи на це, англійський письменник Г.К. Честертон порівнював їх з уколом, який діє «і швидко, і дуже болісно». Новими для читачів Великої Британії були також Кіплінгові сюжети, побудовані на матеріалі із життя англійських чиновників-колоністів. Зрештою дивувала публіку й незвична мова оповідань, наближена до повсякденного мовлення англоіндійців. Це надавало ще більшої виразності місцевому колориту, дбайливо відтвореному письменником у художній прозі.
Объяснение: Ну как-то так)))