Переказ цього тексту трохи іншими словами. будь ласка, терміново
що потрібно для того, аби школа стала для дітей не місцем муки, а домом радості? чого нинішній системі шкільної освіти бракує?
психологи переконливо довели, що різні слова, образи, факти, числа, поняття запам'ятовуються дуже добре й міцно шляхом використання асоціативного мислення, тобто пов'язуванням, наприклад, числа з якоюсь відомою, очевидною для людини датою, словосполучення — з певними яскравими пам'ятними образами. за підключення асоціативного мислення матеріал будь-якої складності запам'ятовується краще, тому треба було б увести до шкільної програми окремий предмет, який навчав би дітей простих в запам'ятовування інформації, зокрема й цього, який полегшив би їхню адаптацію у світі людського знання. такі предмети варто вже в початковій школі, оскільки молодий мозок навчати легше.
щє один перспективний шлях зацікавлення школярів навчанням — перетворення уроку на гру. я не маю на увазі, що треба перетворити, наприклад, урок на гру в піжмурки, ні. просто всі навчальні дії (навіть у старших класах) можна розгорнути в ігрові формі. написати, наприклад, усі формули, теореми, визначення у вигляді казок і легенд, побудувати урок за сценарієм якоїсь вистави, розгорнути його у формі якогось переконаний, що навіть поважним, серйозним одинадцятикласникам такий підхід імпонуватиме. так само можна побудувати викладання інших предметів.
предмети, де треба запам'ятовувати багато текстового матеріалу (наприклад історія або біографії письменників, учених, митців), можна також дещо змінити. підручники можна написати в художній формі. тільки тоді їх буде цікаво читати, пропонований у них матеріал краще засвоїться, бо саме художність, яскравість форми сприятиме тому, що дитина зможе осягнути складний матеріал, збагнути складність людських доль і характерів.
ширшими мають стати і можливості школяра щодо вибору завдання з огляду на ту оцінку, яку розраховує одержати він сам, а не планує йому поставити вчитель. традиційно завдання дається всім однакове, що не враховує різних психофізіологічних особливостей, відмінностей у здібностях школярів.
багато ще чого можна було б запропонувати для вдосконалення системи шкільної освіти. чи будуть враховані побажання мої й моїх однолітків у формуванні профілю сучасної школи?
Маяковський народився у Грузії, де проминуло його дитинство. Після смерті батька у 1906 р. сім'я перебралася у Москву, де Маяковський вступив у 4-ий клас П'ятої московської гімназії. У 1908 р. його відчислили звідти, а через місяць Маяковського заарештувала поліція у підпільній друкарні Московського комітету РСДРП. Упродовж наступного року його ще двічі заарештовували. У 1910—1911 pp. Маяковський займався у студії художника П. Келіна, а потім навчався в Училищі живопису, познайомився з художником і поетом Д. Бурлюком, під впливом якого формувалися авангардистські естетичні смаки Маяковського.
Перші вірші Маяковський написав близько 1909 р. у в'язниці, до якої потрапив через зв'язок із підпільними революційними організаціями. Вірші поета-дебютанта були написані у доволі традиційній манері, яка наслідувала поезію російських символістів, і сам М. відразу ж від них відмовився. Справжнім поетичним хрещенням для М. стало його знайомство у 1911 р. з поетами-футуристами. У 1912 p. M. разом з іншими футуристами видав альманах «Ляпас суспільним смакам» («Пощёчина общественному вкусу»), підписаний Д. Бурлюком, О. Кручених і В. Маяковським, з віршами Маяковського «Ніч» («Ночь») і «Ранок» («Утро»), в якому в епатажно зухвалій манері проголошував розрив із традиціями російської класики, закликав до створення нової мови та літератури, такої, яка би відповідала духу сучасної «машинної» цивілізації і завданням революційного перетворення світу. Практичним втіленням декларованих Маяковським у альманасі футуристичних тез стала постановка у петербурзькому театрі «Луна-парк» у 1913 р. його віршованої трагедії «Володимир М.» («Владимир М.»). Особисто автор виступив режисером і виконавцем головної ролі — поета, котрий страждає у ненависному йому сучасному місті, що нівечить душі людей, котрі хоча й обирають поета своїм князем, але не здатні оцінити принесену ним жертву. У 1913 p. Маяковський разом з іншими футуристами здійснив велике турне містами СРСР: Сімферополь, Севастополь, Керч, Одеса, Кишинів, Миколаїв, Київ, Мінськ, Казань, Пенза, Ростов, Саратов, Тифліс, Баку. Художньою інтерпретацією програми нового мистецтва футуристи не обмежувались і намагалися впроваджувати у життя свої гасла практично, зокрема навіть одягом і поведінкою. їхні поетичні виступи, відвідини кав'ярень чи навіть звичайна прогулянка по місту нерідко супроводжувалися скандалами, бійкою, втручанням поліції.
Смеяться,чтобы не плакать,так Чехов боролся с человеческими пороками.
С юмором написаны "Хирургия"-Дьячок Вонмигласов и "радетель"-врач Курятин ,с окурком в руке,и "Лошадиная фамилия"-Овсов.Сюжеты жизненные ,простые,заставляют смеяться читателей персонажи и их диалоги.Описание героев забавное,нелепые говорящие фамилии красноречивы.
Чеховский юмор высмеивает человеческие недостатки,глупость людей,
непрофессионализм,всё это делает рассказы весёлым и добрыми.
Более серьёзные проблемы ,в юмористическом ключе,затронуты Чеховым в "Хамелеоне"-барский щенок кусает золотых дел мастера Хрюкина,жалоба полицейскому приводит к выяснению,не что случилось,а чей это пёс.Выяснив,
что собака принадлежит брату генерала,виновником происшествия становится сам укушенный,а городовой становится посмешищем толпы,лишь при упоминании имени генерала.
Смех смеху рознь,уже сатира в рассказе "Толстый и тонкий",обличает поклонение чинам.Два однокашника ,не видевшиеся несколько лет,встречаются на вокзале.Приятели рады встрече,но узнав о достигнутом положении "толстого","тонкий" начинает заискивать,унижаться,съёживается и становится мелким человечишкой.
Сатирическая новелла "Смерть чиновника" вызывает не только смех,но и жалость. Случайно в театре,чихнув на лысину генералу,экзекутор Червяков умирает от собственной трусости и глупости,впав в расстройство от страха преследования по службе.
"Маска"-на благотворительный бал маскарад приезжает человек в маске и оскорбительно ведёт себя с окружающими..Сняв маску,буян превращается в благодетеля и почётного гражданина,перед которым все преклоняются.
Самоунижение интеллигентов отвратительно,они жалки и бес по собственной воле.Это произведение,через сатиру,обличает пороки высшего света.
Произведения Чехова -это не только привлечение внимания к проблеме общества ,но и попытка призвать это общество прекратить быть добровольными рабами,униженными и оскорблёнными. Все перечисленные произведения принадлежат к раннему периоду творчества Антона Павловича.В каждом рассказе Чехов обличает пороки общества,заставляет читателей задуматься над проблемами социального неравенства и пресмыкания одних людей,перед другими.Острым словом,искромётным юмором,тонкой шуткой Чехов призывал людей оставаться людьми и не терять чувство достоинства в любом обществе.