Як на мене Київ - найрозвинутіше, найбільш сучасне місто в усій Україні. Сюди приїжджають люди з усього світу щоб помилуватися нашими історичними пам’ятками та краєвидами. Так, можливо в порівнянні з деякими країнами наша не така всебічно розвинута, проте я впевнений, що все в наших руках.
Який вигляд матиме наше місто за 15-20 років? На мою думку, приблизно такий..
Навіть сьогодні ми бачимо як швидко забудовується Київ величезними будівлями, які інколи псують чарівну атмосферу нашого міста. А за стільки років їх стане ще набагато більше. Усі дома будуть стояти поруч, адже так вони займатимуть менше місця. Форму вони не змінять, бо прямокутник найзручніша форма для будування.Тому, я вважаю про зелені території у столиці й говорити нема чого.
Заклади культури, освіти, медицини, будуть краще продуманими. Незначні зміни в цій сфері можна побачити вже зараз. Влада виділяючи багато грошей, покращує освіту. Лікарні, заклади культури потроху починають реконструювати. Я сподіваюсь, що цю акцію не припинять, а почнуть розширювати.
Як на мене, дуже важливим є фактор транспортного забезпечення. Адже зараз від поганої якості автомобілів страждає екологія. Я сподіваюсь, що вся країна почне використовувати електро транспорт.
Отже, я сподіваюсь, що у майбутньому місто буде чистим, тому що всі заводи та інші підприємства, що забруднюють навколишнє середовище сьогодні, використовуватимуть нові безпечні технології. Не буде хмар із рудого металевого пилу, хімічних викидів, брудної води в морях та річках.
Мені би хотілося, щоб міста майбутнього були різні та несхожі одне на одного, великі й малі, з хмарочосами та котеджами, та щоб людям було комфортно та безпечно жити в них. Можливо моє місто майбутнього не дуже схоже на місто з фантастичного фільму, проте я вважаю що воно таке, яким ми насправді можемо його зробити.
У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».
Як на мене Київ - найрозвинутіше, найбільш сучасне місто в усій Україні. Сюди приїжджають люди з усього світу щоб помилуватися нашими історичними пам’ятками та краєвидами. Так, можливо в порівнянні з деякими країнами наша не така всебічно розвинута, проте я впевнений, що все в наших руках.
Який вигляд матиме наше місто за 15-20 років? На мою думку, приблизно такий..
Навіть сьогодні ми бачимо як швидко забудовується Київ величезними будівлями, які інколи псують чарівну атмосферу нашого міста. А за стільки років їх стане ще набагато більше. Усі дома будуть стояти поруч, адже так вони займатимуть менше місця. Форму вони не змінять, бо прямокутник найзручніша форма для будування.Тому, я вважаю про зелені території у столиці й говорити нема чого.
Заклади культури, освіти, медицини, будуть краще продуманими. Незначні зміни в цій сфері можна побачити вже зараз. Влада виділяючи багато грошей, покращує освіту. Лікарні, заклади культури потроху починають реконструювати. Я сподіваюсь, що цю акцію не припинять, а почнуть розширювати.
Як на мене, дуже важливим є фактор транспортного забезпечення. Адже зараз від поганої якості автомобілів страждає екологія. Я сподіваюсь, що вся країна почне використовувати електро транспорт.
Отже, я сподіваюсь, що у майбутньому місто буде чистим, тому що всі заводи та інші підприємства, що забруднюють навколишнє середовище сьогодні, використовуватимуть нові безпечні технології. Не буде хмар із рудого металевого пилу, хімічних викидів, брудної води в морях та річках.
Мені би хотілося, щоб міста майбутнього були різні та несхожі одне на одного, великі й малі, з хмарочосами та котеджами, та щоб людям було комфортно та безпечно жити в них. Можливо моє місто майбутнього не дуже схоже на місто з фантастичного фільму, проте я вважаю що воно таке, яким ми насправді можемо його зробити.
Объяснение:
Відповідь:
У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».