Звезда в данном произведении выступает как традиционный символ судьбы и вечности. Почему же Рубцов называет стихотворение “Звезда полей”? Очевидно, поле, как и купол небес, является одним из излюбленных образов, характеризующих художественное пространство в лирике Рубцова. Образ – символ “звезда полей” несёт в стихотворении также и социальную окраску. Ведь горит она над мирно спящей родиной. В стихотворении подчёркивается ощущение необъятных просторов, широта горизонтов русской земли. В этом стихотворении Рубцов широко использовал фольклорные символы: образ птицы, как образ времени, судьбы и души, образ звезды как символ судьбы, счастья и духовной чистоты, образ храма как символ святости и так далее. В творчестве поэта налицо углубление классической традиции русской поэзии. Судьба лирического героя и судьба родины связаны в творчестве Рубцова “самой жгучей и самой смертной связью”. По мере развития лирического сюжета художественное пространство стихотворения значительно расширяется. Рубцовская звезда полей горит уже не только над Россией, но и “для всех тревожных жителей земли”. Таким образом, счастье воспринимается героем как мир и покой всего человечества. Однако в последней строфе стихотворения художественное пространство опять композиционно сужается. Только на родине звезда “восходит ярче и полней”. В заключительной строке актуализируется тема малой родины:
И счастлив я, пока на свете белом Горит, горит звезда моих полей…
Люди влаштовані дуже цікавим чином, і це стосується всіх без винятку. Іноді ми готові дякувати і віддавати належне тому, хто нам нічого корисного не зробив. В інші випадки ми не помічаємо величезного добра і не ставимося до тих, хто його робить, з належною повагою і вдячністю. Я ж вважаю, що в основі щастя для будь-якої людини лежить вміння бути вдячним і не ніколи не забувати те добро, яке кожен із нас отримав. Чому все це саме так, а не інакше, я спробую розглянути в даному творі.
Чому ж так важливо бути вдячним і не забувати добрих людей? Я думаю, що це так, тому що світ влаштований як великий обмінник енергією. Люди постійно взаємодіють один з одним, тим самим обмінюються енергією, діляться емоціями тощо. І абсолютно нормально бути вдячним, тобто не минати тих людей, які робили тобі добро. Якщо певний чоловік вчинив з тобою по-доброму, тобі необхідно йому відповісти тим же. У такому разі в нашому житті буде забезпечений баланс доброти, а той, хто був з тобою добрим, не обізлитися і залишиться таким же, яким і був. Світ навколо, таким чином, буде краще і більш приємним місцем для життя, а люди – хоч трохи, але все-таки щасливіші.
Втім, не варто також забувати і про те, що далеко не всі люди дотримуються цього правила. Ви можете не минати добрих людей, відповідати їм взаємністю, але інші люди не знають цього правила, а тому будуть залишатися злісним і невдячними. Зробити з цим нічого не можна, можна лише утримуватися від злих вчинків по відношенню до них. Втім, варто також відзначити, що невдячні люди ніколи не бувають щасливими. Вся проблема криється в тому, що вони просто порушують правила існування і функціонування всесвіту. Замість того, щоб жити по совісті, відповідати на добро добром, вони просто минають добрих людей, забувають про їх сердечні вчинки. Звичайно, в сам момент цього вони можуть відчувати себе добре, от тільки ніякого щастя в майбутньому їх чекати не буде, тому що такі люди допускають велику помилку, а життя їм цього ні за що не пробачить.
Той, хто минає добру людини, ніколи не має щастя. Я повністю згоден з цим твердженням. Не можна забувати добро, яке для тебе роблять люди. Потрібно бути вдячним. Крім того, необхідно самому теж прагнути робити для оточуючих людей добрі вчинки. І якщо ці люди нормальні, то вони напевно зможуть відповісти вам взаємністю, що забезпечить хороше, добре і щасливе життя для всіх людей.
Почему же Рубцов называет стихотворение “Звезда полей”? Очевидно, поле, как и купол небес, является одним из излюбленных образов, характеризующих художественное пространство в лирике Рубцова.
Образ – символ “звезда полей” несёт в стихотворении также и социальную окраску. Ведь горит она над мирно спящей родиной. В стихотворении подчёркивается ощущение необъятных просторов, широта горизонтов русской земли.
В этом стихотворении Рубцов широко использовал фольклорные символы: образ птицы, как образ времени, судьбы и души, образ звезды как символ судьбы, счастья и духовной чистоты, образ храма как символ святости и так далее. В творчестве поэта налицо углубление классической традиции русской поэзии.
Судьба лирического героя и судьба родины связаны в творчестве Рубцова “самой жгучей и самой смертной связью”. По мере развития лирического сюжета художественное пространство стихотворения значительно расширяется. Рубцовская звезда полей горит уже не только над Россией, но и “для всех тревожных жителей земли”. Таким образом, счастье воспринимается героем как мир и покой всего человечества. Однако в последней строфе стихотворения художественное пространство опять композиционно сужается. Только на родине звезда “восходит ярче и полней”. В заключительной строке актуализируется тема малой родины:
И счастлив я, пока на свете белом
Горит, горит звезда моих полей…
Люди влаштовані дуже цікавим чином, і це стосується всіх без винятку. Іноді ми готові дякувати і віддавати належне тому, хто нам нічого корисного не зробив. В інші випадки ми не помічаємо величезного добра і не ставимося до тих, хто його робить, з належною повагою і вдячністю. Я ж вважаю, що в основі щастя для будь-якої людини лежить вміння бути вдячним і не ніколи не забувати те добро, яке кожен із нас отримав. Чому все це саме так, а не інакше, я спробую розглянути в даному творі.
Чому ж так важливо бути вдячним і не забувати добрих людей? Я думаю, що це так, тому що світ влаштований як великий обмінник енергією. Люди постійно взаємодіють один з одним, тим самим обмінюються енергією, діляться емоціями тощо. І абсолютно нормально бути вдячним, тобто не минати тих людей, які робили тобі добро. Якщо певний чоловік вчинив з тобою по-доброму, тобі необхідно йому відповісти тим же. У такому разі в нашому житті буде забезпечений баланс доброти, а той, хто був з тобою добрим, не обізлитися і залишиться таким же, яким і був. Світ навколо, таким чином, буде краще і більш приємним місцем для життя, а люди – хоч трохи, але все-таки щасливіші.
Втім, не варто також забувати і про те, що далеко не всі люди дотримуються цього правила. Ви можете не минати добрих людей, відповідати їм взаємністю, але інші люди не знають цього правила, а тому будуть залишатися злісним і невдячними. Зробити з цим нічого не можна, можна лише утримуватися від злих вчинків по відношенню до них. Втім, варто також відзначити, що невдячні люди ніколи не бувають щасливими. Вся проблема криється в тому, що вони просто порушують правила існування і функціонування всесвіту. Замість того, щоб жити по совісті, відповідати на добро добром, вони просто минають добрих людей, забувають про їх сердечні вчинки. Звичайно, в сам момент цього вони можуть відчувати себе добре, от тільки ніякого щастя в майбутньому їх чекати не буде, тому що такі люди допускають велику помилку, а життя їм цього ні за що не пробачить.
Той, хто минає добру людини, ніколи не має щастя. Я повністю згоден з цим твердженням. Не можна забувати добро, яке для тебе роблять люди. Потрібно бути вдячним. Крім того, необхідно самому теж прагнути робити для оточуючих людей добрі вчинки. І якщо ці люди нормальні, то вони напевно зможуть відповісти вам взаємністю, що забезпечить хороше, добре і щасливе життя для всіх людей.