сочинение : тарас бульба – один из главных героев одноимённой повести николая васильевича гоголя. несмотря на то, что действие повести происходит во второй половине xvii века, она до сих пор не потеряла своей актуальности.
тарас бульба – казачий полковник. он, будучи дворянином, всей душой на стороне сражающегося против польских угнетателей украинского народа. своих двоих сыновей остапа и андрия бульба тоже решает приобщить к казацкому войску и отправляет их на сечь сразу после окончания семинарии. в конце повести оба сына тараса погибают: андрий от рук самого отца, а остапа казнят поляки. бульба вместе со своим полком отчаянно мстит ненавистным полякам за сына, но и сам, в итоге, погибает от их рук.
на протяжении всего повествования тарас бульба демонстрирует невероятную силу духа, волю и выдержку. он безгранично предан своему народу и его идеалам. доказательством верности бульбы украинскому народу и православию служит убийство им родного сына. узнав о том, что андрий принял сторону врага, тарас не может простить предательства и собственными руками убивает его.
характеру андрия гоголь противопоставляет образ остапа. он, в отличие от брата, как и отец, верен казачеству. в ходе одного из боёв остапа берут в плен. бульба отправляется за сыном в варшаву, намереваясь выкупить его. но этому не суждено сбыться. тарас становится свидетелем казни остапа. он мужественно реагирует на происходящее, кивая головой в знак одобрения выносливости сына. на стон остапа: «батько! где ты? слышишь ли ты? » тарас отвечает: «слышу! ».
уже в конце повести, когда бульба привязан к дереву, пылающему над рекой, он думает о своих братьях-казаках, обращает к ним свои последние слова. тарас бульба – олицетворение единства человека с его родной землей.
Головний герой роману «айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера седріка ротервудського. ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з хрестового походу, у якому він британського короля ричарда левове серце. айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. за своє недовге життя айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства. айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. через відданість і любов до прекрасної він був позбавлений спадку рідним батьком. через це айвенго був змушений приєднатися до війська короля ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю ричарду левове серце і щиро його підтримує. повернувшись на батьківщину, заради своєї коханої леді ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя. при всій своїй мужності айвенго досить романтична і поетична людина. при цьому він розсудливий, адже розуміє, що ії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в ії соціальну справедливість. айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя. з часу написання роману вальтера скотта «айвенго» пройшло вже майже два століття. здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах. доба комп’ютерних технологій і технократії накладає відбиток на серця і розум людей, на їх взаємини і моральні орієнтири. але й досі нетлінними залишаються одвічні людські цінності, які були притаманні і герою роману, славетному лицарю айвенго. адже вірність, відвага, мужність, чесність, почуття людської гідності, шляхетність, готовність до самопожертви заради товариша або рідної країни і сьогодні мають непересічне значення.
сочинение : тарас бульба – один из главных героев одноимённой повести николая васильевича гоголя. несмотря на то, что действие повести происходит во второй половине xvii века, она до сих пор не потеряла своей актуальности.
тарас бульба – казачий полковник. он, будучи дворянином, всей душой на стороне сражающегося против польских угнетателей украинского народа. своих двоих сыновей остапа и андрия бульба тоже решает приобщить к казацкому войску и отправляет их на сечь сразу после окончания семинарии. в конце повести оба сына тараса погибают: андрий от рук самого отца, а остапа казнят поляки. бульба вместе со своим полком отчаянно мстит ненавистным полякам за сына, но и сам, в итоге, погибает от их рук.
на протяжении всего повествования тарас бульба демонстрирует невероятную силу духа, волю и выдержку. он безгранично предан своему народу и его идеалам. доказательством верности бульбы украинскому народу и православию служит убийство им родного сына. узнав о том, что андрий принял сторону врага, тарас не может простить предательства и собственными руками убивает его.
характеру андрия гоголь противопоставляет образ остапа. он, в отличие от брата, как и отец, верен казачеству. в ходе одного из боёв остапа берут в плен. бульба отправляется за сыном в варшаву, намереваясь выкупить его. но этому не суждено сбыться. тарас становится свидетелем казни остапа. он мужественно реагирует на происходящее, кивая головой в знак одобрения выносливости сына. на стон остапа: «батько! где ты? слышишь ли ты? » тарас отвечает: «слышу! ».
уже в конце повести, когда бульба привязан к дереву, пылающему над рекой, он думает о своих братьях-казаках, обращает к ним свои последние слова. тарас бульба – олицетворение единства человека с его родной землей.