плз у меня сор по литературе Задание 1. ответьте на вопросы.
1. Ккакомуродулитературы относится сказка «Спегурочка»?
A) эпос; Б) лирика;
B) драма; Г) лиро-эпос.
2. Островский определил жанр своего произведения как:
A) комедию; Б) весеннюю сказку;
B) трагедию; Г) сцены из жизни древних русичей.
3. К каким мотивам русской литературы обращается А.Н. Островский в своей пьесе «Снегурочка»?
A) мотив сна; Б) библейские мотивы:
B) мотив купли-продажи; Г) мотивы народной мифологии.
4. Укажите признаки, соответствующие произведению А. Островского «Снегурочка»:
A) волшебный или бытовой характер произведения, связан с устным народным творчеством; Б) Б) драматическая форма, большой объём, сказка, построенная в форме ремарок и диалогов между героями;
B) эпическая форма, малое количество героев, короткий промежуток времени.
Задание 2. Как ты оцениваешь поведение Мизгиря по отношению к Снегурочке? Можно ли его любовь назвать истинной? Обоснуй своё мнение выдержками из текста.
Стихотворение о любви к мужчине, нашедшая выражение как нелюбовь.
Тема стихотворения безответная любовь.
Настроение героини отреченное, грустное
Произведение построено на многочисленных отрицаниях. Яркие картины любовных отношений перечеркнуты отрицательными частицами. Без понимания реальной истории трудно понять чувства главных героев. Поэтесса сразу заявляет об отсутствии любви с обеих сторон и утверждает, что только рада этому. Она благодарна воображаемому собеседнику за «нелюбовь», за все то, что не свершилось. При этом странно звучит неожиданное обращение «мой нежный». Перечисление не случившихся событий приобретает глубоко личный сокровенный характер, высшей точки оно достигает в упоминании не произошедшего церковного венчания.
Объяснение:
Роман "Айвенго" - один з кращих творів Вальтера Скотта.
У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії за перших часів феодалізму. В основу роману покладено традиційне для В. Скотта переплетіння любовної та політичної інтриг. У центрі розповіді перебуває закохана пара - лицар Айвенго та леді Ровена, доля і благополуччя яких повністю залежать від розвитку історичних подій.
Конфлікт розгортається між двома ворогуючими таборами: норманами, які завоювали Англію в кінці XI століття, та англосаксами, які володіли нею вже впродовж кількох століть, витіснивши, у свою чергу, племена бриттів. Герой діє на тлі мальовничих історичних подій, він відданий кодексу честі, у будь-якій ситуації поводиться відповідно до почуття обов'язку й зберігає вірність прекрасній коханій. Айвенго - справжній лицар, оскільки здійснює всі вчинки, що відповідають лицарському кодексу честі.
Побудований на захоплюючому відгадуванні загадок, що послідовно виникають (таємниця сина Седріка Сакса, таємниця пілігрима, таємниця Лицаря, Позбавленого Спадку, таємниця Чорного Лицаря), роман поєднує в собі інтригу, мальовниче видовище й філософське осмислення подій.
Справжній лицар Айвенго, якого не існувало в дійсності, та справжній лицар Річард Левове Серце, чий історичний образ, м'яко кажучи, не зовсім відповідає романтичному образу необхідні Вальтеру Скотту для втілення в романі власних ідей, причому він прекрасно усвідомлює те, що реальний Річард І не був романтичним лицарем без страху й догани.
Після довгих пошуків Скотт створив універсальну структуру історичного роману, провівши перерозподіл реального й вигаданого так, щоб показати, що не життя історичних осіб, а постійний рух історії, який не може зупинити жодна з видатних особистостей, є справжнім об'єктом, вартим уваги художника. Погляд Скотта на розвиток людського суспільства називають провіденціалістським (від лат. Providence - Божа воля). Тут Скотт іде слідом за Шекспіром. Історичні хроніки Шекспіра осягали національну історію, але на рівні "історії королів". Скотт перевів історичних особистостей у площину тла, а на авансцену подій вивів вигаданих персонажів, на долю яких впливає зміна епох. Таким чином, Скотт показав, що рушійною силою історії виступає народ, саме народне життя є основним об'єктом художнього дослідження Скотта. Його давнина ніколи не буває розмитою, туманною, фантастичною; Скотт є абсолютно точним у зображенні історичних реалій, тому вважається, що він розробив явище Історичного колориту, тобто майстерно показав своєрідність певної епохи. Попередники Скотта зображували історію заради історії, демонстрували свої видатні знання і таким чином збагачували знання читачів, але заради самих знань. У Скотта не так: він знає історичну епоху детально, але завжди пов'язує її з сучасними проблемами, показуючи, як подібні проблеми знаходили своє вирішення в минулому. Отже, Скотт -- творець жанру історичного роману.