По твору "розповідь у розповіді" 1. Чи хотіли б ви знайти скарб?
2. Як би ви його використали?
3. Чи відомі вам історії золотошукачів? Що вони робили, щоб знайти скарби? Які завдання їм доводилося вирішувати на шляху до мети?
4. Які риси характеру мали люди, які досягали своєї мети?
Вірш “Мій дух як ніч...” (1815) вважається одним з найяскравіших зразків звернення Байрона-лірика до мотивів «світової скорботи». ... В основі вірша лежить біблійний епізод з першої книги царств: цар Саул, замучений злими духами, звертається до юного співця Давида із проханням розрадити його.
“Мій дух як ніч” художні засоби Епітети: «останній час», «віщий спів», «перший звук»; метафори: «глас арфи воркує і тішить слух», «надія в серці спить», «розпадеться серце», «поки мозок не згорів»; порівняння: «мій дух як ніч»; вигуки: «О, грай скоріш!»; риторичне запитання (кінець вірша).
Объяснение:
А.П. Чехов был жизнерадостным и веселым человеком, обладал редкой прозорливостью и умением использовать юмор в любых ситуациях. По всей видимости, эти качества послужили созданию большого количества псевдонимов в его творчестве.
Долгое время писатель стеснялся подписываться собственным именем. Но позднее значение псевдонимов приобрело другой характер. Они стали выражением мыслей и важных событий в жизни автора.
Современники Чехова считали, что он, используя псевдонимы, пытается отделить строгую личность, познающую мир медицины от сатиричной вселенной писателя-юмориста.
Эти две ипостаси существовали в его понимании, как день и ночь, и не должны были пересекаться. Некоторые его псевдонимы образовались только, благодаря хорошему настроению писателя и определенной игре букв. Несмотря на такое количество продуманных и смешных псевдонимов, творчество писателя увековечилось в русской литературе под его настоящим именем.