Почему лис просил принца приходить в одно и тоже время чем не увидишь самого главного дополни истину ТЫ В ОТВЕТЕ... ответьте пожайлуста это о маленького принца
В центре сюжета – изможденный путник, едва волочащий ноги по «мрачной пустыне». На перепутье ему является «шестикрылый серафим» (божественный ангел) и слегка касается его «зениц». Путник открывает глаза, и его взору предстает то, что недоступно обыкновенному человеку.
Когда серафим прикоснулся к ушам будущего пророка – ему стали слышны совсем новые, незнакомые звуки.
Затем божий посланник вырывает у путника язык, вкладывая вместо него жало змеи. Этот образ автор использует неспроста. Во-первых, считается, что змея – это символ мудрости, а, во-вторых, острого, жалящего языка, как огня боятся те, кто не желает слышать правду.
Наконец, ангел вынимает из груди странника сердце, а вместо него помещает горящий уголь.
Завершив свой ритуал, божественный посланник покидает путника. Перенесший неимоверные страдания, лишенный всего человеческого, грешного, тот лежит на земле, подобно трупу. Внезапно с небес доносится воззвание Господа:
Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області.
Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії НСПУ з 1969 року.
У 1960-тих роках працював на Одеському суперфосфатному заводі. В подальшому став працювати журналістом.
Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького.
Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ. Літературну діяльність Володимир Рутковський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки "Краплини сонця", "Плоти", "Повітря на двох", "Відчиніть Богданкове вікно", "Рівновага", "Знак глибини", "День живої води".Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті "Аннушка", "Гості на мітлі", "Бухтик з тихого затону", "Канікули у Воронівці", "Намети над річкою", "Слуга баби-Яги"; повість-легенда "Сторожова застава", книга нарисів "Земля майстрів", п'єса— казка "Прибульці"; історичний роман "Сині Води", книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни "Потерчата".За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати у, єдиному на той час дитячому видавництві України, "Веселка", проте в перекладі російською мовою приймалися до друку у видавництвах Москви.
Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом Абабагаламага: "Джури козака Швайки" (2007), "Джури-характерники" (2009), "Джури і підводний човен" (2010).
У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії "Книга року Бі-Бі-Сі" за двотомний історичний роман "Сині Води". Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі.
9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Володимир Рутківський переміг у номінації "література" за історичну трилогію для дітей "Джури" ("Джури козака Швайки", "Джури-характерники", "Джури і підводний човен", 2007—2010 рр.)
2. Тема і жанр твору
Жанр — Історико-пригодницький роман. Рік видання — 2007
Тема «Джури козака Швайки» — зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва
3. Історична основа роману “Джури козака Швайки”
Наприкінці XV століття українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя – була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних в. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.
Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували “уходи” та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Гераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менглі I Герая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського “Джури козака Швайки”
В центре сюжета – изможденный путник, едва волочащий ноги по «мрачной пустыне». На перепутье ему является «шестикрылый серафим» (божественный ангел) и слегка касается его «зениц». Путник открывает глаза, и его взору предстает то, что недоступно обыкновенному человеку.
Когда серафим прикоснулся к ушам будущего пророка – ему стали слышны совсем новые, незнакомые звуки.
Затем божий посланник вырывает у путника язык, вкладывая вместо него жало змеи. Этот образ автор использует неспроста. Во-первых, считается, что змея – это символ мудрости, а, во-вторых, острого, жалящего языка, как огня боятся те, кто не желает слышать правду.
Наконец, ангел вынимает из груди странника сердце, а вместо него помещает горящий уголь.
Завершив свой ритуал, божественный посланник покидает путника. Перенесший неимоверные страдания, лишенный всего человеческого, грешного, тот лежит на земле, подобно трупу. Внезапно с небес доносится воззвание Господа:
«Восстань, пророк, и виждь, и внемли,
Исполнись волею моей
И, обходя моря и земли,
Глаголом жги сердца людей».
Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області.
Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії НСПУ з 1969 року.
У 1960-тих роках працював на Одеському суперфосфатному заводі. В подальшому став працювати журналістом.
Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького.
Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ. Літературну діяльність Володимир Рутковський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки "Краплини сонця", "Плоти", "Повітря на двох", "Відчиніть Богданкове вікно", "Рівновага", "Знак глибини", "День живої води".Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті "Аннушка", "Гості на мітлі", "Бухтик з тихого затону", "Канікули у Воронівці", "Намети над річкою", "Слуга баби-Яги"; повість-легенда "Сторожова застава", книга нарисів "Земля майстрів", п'єса— казка "Прибульці"; історичний роман "Сині Води", книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни "Потерчата".За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати у, єдиному на той час дитячому видавництві України, "Веселка", проте в перекладі російською мовою приймалися до друку у видавництвах Москви.
Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом Абабагаламага: "Джури козака Швайки" (2007), "Джури-характерники" (2009), "Джури і підводний човен" (2010).
У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії "Книга року Бі-Бі-Сі" за двотомний історичний роман "Сині Води". Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі.
9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Володимир Рутківський переміг у номінації "література" за історичну трилогію для дітей "Джури" ("Джури козака Швайки", "Джури-характерники", "Джури і підводний човен", 2007—2010 рр.)
2. Тема і жанр твору
Жанр — Історико-пригодницький роман. Рік видання — 2007
Тема «Джури козака Швайки» — зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва
3. Історична основа роману “Джури козака Швайки”
Наприкінці XV століття українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя – була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних в. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.
Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували “уходи” та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Гераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менглі I Герая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського “Джури козака Швайки”
Объяснение: