В рассказе Андреева «Кусака», главной мыслью является тема милосердия. Произведение писателя, где главный герой “Кусаки” – это собака, преданная людьми, заставляет людей думать об ответственности за свои поступки. Все живые существа имеют душу, одни и те же чувства, и человек, существо разумное, должен быть человечным, и только тогда, он может называться человеком. В рассказе “Кусака” героем является бездомная собака, писатель достоверно передал все ее чувства и переживания, тоску и боль брошенного животного.
1)Нора, виявляється, лише грає роль легковажної «білочки», як називає її чоловік. Адже, коли її чоловік хворів, саме Нора звернулася до Крогстада по гроші, щоб урятувати його. Вона що підробляє підпис батька, бо за законом лише чоловіки мали право підпису під документами,але на той час важливішим було життя й здоров’я чоловіка.
2)В цій ситуації найдивнішим є його реакція (чоловіка) на розкриту таємницю Нори, на жаль, — це вияв егоїзму й зарозумілості чоловіка, якому дісталося право щось вирішувати НЕ через певні якості характеру чи особистості, а просто через те, що він народився чоловіком.
В рассказе Андреева «Кусака», главной мыслью является тема милосердия. Произведение писателя, где главный герой “Кусаки” – это собака, преданная людьми, заставляет людей думать об ответственности за свои поступки. Все живые существа имеют душу, одни и те же чувства, и человек, существо разумное, должен быть человечным, и только тогда, он может называться человеком. В рассказе “Кусака” героем является бездомная собака, писатель достоверно передал все ее чувства и переживания, тоску и боль брошенного животного.
Відповідь:
1)Нора, виявляється, лише грає роль легковажної «білочки», як називає її чоловік. Адже, коли її чоловік хворів, саме Нора звернулася до Крогстада по гроші, щоб урятувати його. Вона що підробляє підпис батька, бо за законом лише чоловіки мали право підпису під документами,але на той час важливішим було життя й здоров’я чоловіка.
2)В цій ситуації найдивнішим є його реакція (чоловіка) на розкриту таємницю Нори, на жаль, — це вияв егоїзму й зарозумілості чоловіка, якому дісталося право щось вирішувати НЕ через певні якості характеру чи особистості, а просто через те, що він народився чоловіком.