2-І тільки Журден, на відміну від персонажів комедії звичаїв, постає як комічний характер. Особливість комічного характеру в п'єсах Мольєра полягає в тому, що в його основі лежить реальне явище або тенденція життя, але в комедії вони подаються в такому концентрованому вигляді, що герой виходить за межі природності.
3-Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі “Міщанин-шляхтич” прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден – утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Г-жа Журден – дружина, в порівнянні з чоловіком розумна і начитанна, обдурити не просто, відразу бачить підступ. Дружина Журдена, істинна представниця дворянства. Це розсудлива, практична жінка з почуттям власної гідності. Вона всіма силами намагається протистояти манії свого чоловіка, його недоречним претензіям: «Ти збожеволів на всіх цих примхах, муженек. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими добродіями ». Всі зусилля пані Журден спрямовані на те, щоб очистити будинок від не гостей, які живуть за рахунок її чоловіка і використовують його довірливість і марнославство в своїх цілях: «Ось що, гони-но ти своїх вчителів в шию з усією їх тарабарщиною».
Люсіль – вперта, закохана в Клеонта, дочка Журдена. Люсіль отримала гарне виховання, вона любить Клеонта через його достоїнства. Тому, не знаючи про задум коханого та його слуги, щиро обурюється і пручається спробі батька видати її заміж за сина турецького султана: «Ні, батюшка, я вже вам сказала, що немає такої сили, яка примусила б мене вийти заміж за кого- | небудь, крім Клеонта ».
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Граф Дорант має шляхетне походження, вишукані манери, підкупливу зовнішність. Але при цьому він жебрак авантюрист, шахрай, заради грошей готовий на будь-яку підлість, навіть на звідництво.
Ніколь – служниця в домі пана Журдена, кохана Ков’єля.
Ков’єль – слуга Клеонта, закоханий в Ніколь. Саме він придумав виставити свого господаря сином турецького султана, щоб батько його коханої Люсіль, дав згоду на шлюб.
Також у цьому творі пана Журдена навчали такі вчителі:
Объяснение:
1-А
2-І тільки Журден, на відміну від персонажів комедії звичаїв, постає як комічний характер. Особливість комічного характеру в п'єсах Мольєра полягає в тому, що в його основі лежить реальне явище або тенденція життя, але в комедії вони подаються в такому концентрованому вигляді, що герой виходить за межі природності.
3-Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі “Міщанин-шляхтич” прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден – утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.
4-сорри не знаю.
Объяснение:
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Г-жа Журден – дружина, в порівнянні з чоловіком розумна і начитанна, обдурити не просто, відразу бачить підступ. Дружина Журдена, істинна представниця дворянства. Це розсудлива, практична жінка з почуттям власної гідності. Вона всіма силами намагається протистояти манії свого чоловіка, його недоречним претензіям: «Ти збожеволів на всіх цих примхах, муженек. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими добродіями ». Всі зусилля пані Журден спрямовані на те, щоб очистити будинок від не гостей, які живуть за рахунок її чоловіка і використовують його довірливість і марнославство в своїх цілях: «Ось що, гони-но ти своїх вчителів в шию з усією їх тарабарщиною».
Люсіль – вперта, закохана в Клеонта, дочка Журдена. Люсіль отримала гарне виховання, вона любить Клеонта через його достоїнства. Тому, не знаючи про задум коханого та його слуги, щиро обурюється і пручається спробі батька видати її заміж за сина турецького султана: «Ні, батюшка, я вже вам сказала, що немає такої сили, яка примусила б мене вийти заміж за кого- | небудь, крім Клеонта ».
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Граф Дорант має шляхетне походження, вишукані манери, підкупливу зовнішність. Але при цьому він жебрак авантюрист, шахрай, заради грошей готовий на будь-яку підлість, навіть на звідництво.
Ніколь – служниця в домі пана Журдена, кохана Ков’єля.
Ков’єль – слуга Клеонта, закоханий в Ніколь. Саме він придумав виставити свого господаря сином турецького султана, щоб батько його коханої Люсіль, дав згоду на шлюб.
Також у цьому творі пана Журдена навчали такі вчителі:
Вчитель музики
Вчитель танців
Учитель фехтування
Учитель філософії
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-harakteristika-geroyiv