Мені здається, що література це одна із головних складових розвитку нашого мовлення. Тому я, вважаю, що як що б не існувало літератури в нашому житті, то ми б не так яскраво та уміло спілкувалися українською мовою.
Да не тільки це стосується нашої мови, а ще й недоліки в нашій уяві, бо без тих самих неймовірних казок в нас не було б такої різноманітної уяви, грамотне вираження своїх емоцій (яке бракує на даний час в нашому суспільстві) та навіть елементарно читати!
Звичайно не забуваємо що література відображає та зберігає знання і культуру народу та певного історичного періоду, тобто ми би дуже мало знали про минуле наших предків.
Література нас вчить багато корисних та цікавих речей, справжньої любові, сміливості тощо. Іншими, простими словами людина була би дурною без літератури.
Насправді плюси і мінуси можна писати скільки завгодно. Їх просто нескінченно!
Тому накінець своєї розповіді я хочу сказати, що на щастя в 21 столітті ми маємо безліч гарної різної літератури і можемо поринути в любий дуже цікавий сюжет!
Боротьба з немейським левом, невразливим до жодної зброї. Герой задушив його голіруч, але втратив палець і свою довбню. За деякими переказами на честь цього було засновано Немейські ігри. Побачивши після цього силу Геракла і переможеного лева, боягузливий Еврістей розпорядився виготовити для нього мідний глек, в якому ховався, коли Геракл приходив до міста;
Знищення багатоголової змії, лернейської гідри, отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли ставала смертельною. Цей подвиг Еврістей не схотів визнавати, оскільки в ньому Гераклу допомагав його небіж Іолай;
Лови надзвичайно прудкої керинейської лані з золотими рогами й мідними ногами, яка належала Артеміді;
Знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір'я, яке правило їм за стріли. Геракл налякав птахів шумом і вразив їх стрілами;
Полювання на велетенського ерімантського вепра, який пустошив Аркадію. Геракл тоді випадково поранив кентавра Хірона отруєною стрілою, чим прирік його на тривалі страждання, оскільки Хірон був безсмертний;
Здобуття для доньки Еврістея Адмети пояса цариці амазонок Іпполіти. В цьому йому завадила Гера, підбуривши амазонок до битви, яку герой виграв;
Очищення Авгієвих стаєнь, які не мили багато років. Еврістей думав принизити Геракла цим завданням, але той придумав очистити стайні перепрямованими водами річки, не забруднившись. Еврістей не визнав подвигу через пиху Авгія, який приписав очищення стаєнь богу річки, щоб не давати Гераклу винагороди;
Подолання критського бика, що вивергав полум'я, якого Посейдон наслав Міносові за недотримання обрядів;
Викрадення людоїдних коней царя Діомеда;
Викрадення корів страхітливого триголового велетня Геріона, який жив на далекому заході, на острові Ерітія. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам'ять про цей похід спорудив Гераклові стовпи (Гібралтар і Сеуту). На зворотному шляху там, де пізніше був заснований Рим, частину корів у Геракла викрав велетень Как, якого герой убив. За визволення країни від розбійника тубільці встановили в себе культ Геракла, який згодом перейшов до римлян. З цим подвигом пов'язують боротьбу Геракла з Антеєм. Під час здійснення цього подвигу Геракл вбив царя бебриків Мігдона;
Викрадення золотих яблук із саду Гесперид: яблука дістав титан Атлант, поки Геракл підтримував замість нього небо;
Останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера (Цербера). Після року приготувань Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав триголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв'язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад. За іншими переказами, Геракл вивів з Аїду також Адметову дружину Алкесту та героя Тесея, а біля виходу вступив у двобій із самим богом Аїдом і навіть поранив його.
Твір роздум на тему Якби не було літератури.
Мені здається, що література це одна із головних складових розвитку нашого мовлення. Тому я, вважаю, що як що б не існувало літератури в нашому житті, то ми б не так яскраво та уміло спілкувалися українською мовою.
Да не тільки це стосується нашої мови, а ще й недоліки в нашій уяві, бо без тих самих неймовірних казок в нас не було б такої різноманітної уяви, грамотне вираження своїх емоцій (яке бракує на даний час в нашому суспільстві) та навіть елементарно читати!
Звичайно не забуваємо що література відображає та зберігає знання і культуру народу та певного історичного періоду, тобто ми би дуже мало знали про минуле наших предків.
Література нас вчить багато корисних та цікавих речей, справжньої любові, сміливості тощо. Іншими, простими словами людина була би дурною без літератури.
Насправді плюси і мінуси можна писати скільки завгодно. Їх просто нескінченно!
Тому накінець своєї розповіді я хочу сказати, що на щастя в 21 столітті ми маємо безліч гарної різної літератури і можемо поринути в любий дуже цікавий сюжет!
Боротьба з немейським левом, невразливим до жодної зброї. Герой задушив його голіруч, але втратив палець і свою довбню. За деякими переказами на честь цього було засновано Немейські ігри. Побачивши після цього силу Геракла і переможеного лева, боягузливий Еврістей розпорядився виготовити для нього мідний глек, в якому ховався, коли Геракл приходив до міста;
Знищення багатоголової змії, лернейської гідри, отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли ставала смертельною. Цей подвиг Еврістей не схотів визнавати, оскільки в ньому Гераклу допомагав його небіж Іолай;
Лови надзвичайно прудкої керинейської лані з золотими рогами й мідними ногами, яка належала Артеміді;
Знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір'я, яке правило їм за стріли. Геракл налякав птахів шумом і вразив їх стрілами;
Полювання на велетенського ерімантського вепра, який пустошив Аркадію. Геракл тоді випадково поранив кентавра Хірона отруєною стрілою, чим прирік його на тривалі страждання, оскільки Хірон був безсмертний;
Здобуття для доньки Еврістея Адмети пояса цариці амазонок Іпполіти. В цьому йому завадила Гера, підбуривши амазонок до битви, яку герой виграв;
Очищення Авгієвих стаєнь, які не мили багато років. Еврістей думав принизити Геракла цим завданням, але той придумав очистити стайні перепрямованими водами річки, не забруднившись. Еврістей не визнав подвигу через пиху Авгія, який приписав очищення стаєнь богу річки, щоб не давати Гераклу винагороди;
Подолання критського бика, що вивергав полум'я, якого Посейдон наслав Міносові за недотримання обрядів;
Викрадення людоїдних коней царя Діомеда;
Викрадення корів страхітливого триголового велетня Геріона, який жив на далекому заході, на острові Ерітія. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам'ять про цей похід спорудив Гераклові стовпи (Гібралтар і Сеуту). На зворотному шляху там, де пізніше був заснований Рим, частину корів у Геракла викрав велетень Как, якого герой убив. За визволення країни від розбійника тубільці встановили в себе культ Геракла, який згодом перейшов до римлян. З цим подвигом пов'язують боротьбу Геракла з Антеєм. Під час здійснення цього подвигу Геракл вбив царя бебриків Мігдона;
Викрадення золотих яблук із саду Гесперид: яблука дістав титан Атлант, поки Геракл підтримував замість нього небо;
Останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера (Цербера). Після року приготувань Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав триголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв'язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад. За іншими переказами, Геракл вивів з Аїду також Адметову дружину Алкесту та героя Тесея, а біля виходу вступив у двобій із самим богом Аїдом і навіть поранив його.