В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
герман136
герман136
15.07.2020 22:42 •  Литература

Подумайте, перед каким выбором стоит Мольер и что определяет его выбор

Показать ответ
Ответ:
ejjekskaksk
ejjekskaksk
13.02.2020 17:28

Запомнился нам еще преподаватель рисования, Василий Петрович Сапожников.

Длинноволосый, похожий на дьякона, он почти целый месяц пробыл в республике Шкид и не получил от нас никакого прозвища. Лишь в последние дни дефективные граждане наградили Василия Петровича по заслугам. Досталось ему и от нас, и от младших ребят, и от самого Викниксора.

Пребывание Василия Петровича в школе такое продолжительное время могло бы показаться загадочным. Однако загадка эта не была хитрой. К рисованию и мы, и Викниксор относились без особого пыла, нам этот тихий преподаватель нисколько не мешал, а Викниксор, вероятно, думал, что все в порядке.

Василий Петрович приходил по вторникам и субботам в класс, здоровался, если была охота, а не то просто садился на свое место и говорил:

— Ну, дорогие друзья, приступайте к занятиям.

Сидел он откинувшись, полузакрыв глаза и почти не двигаясь. Изредка, словно очнувшись, он говорил:

— Рисуйте. Рисуйте.

— Что же нам рисовать? — спрашивали мы.

— Что хотите. Рисуйте зверей, насекомых, бабочек, травоядных.

Рисовать травоядных мы не умели и предпочитали писать стишки, дуться в очко, читать или рассказывать вполголоса анекдоты. Василий Петрович настойчивым не был и никогда нас не контролировал.

И вдруг в конце месяца он заявил:

— Устроим экзамен.

Особого переполоха это заявление не вызвало. Однако мы были порядочно удивлены, когда Василий Петрович собственноручно принес из канцелярии стопку бумаги, карандаши и резинки и, распределив все это по партам, внушительно объявил:

— Рисуйте!

— Что рисовать? — удивился кто-то. — Травоядных?

— Нет, — сказал Василий Петрович, — рисуйте меня.

— Да что вы! — воскликнул Японец, принимая слова Василия Петровича в шутку. — Да где нам! Да разве мы смеем!.. Разве мы можем!

— Молчать! — закричал вдруг Василий Петрович. — За месяц вы вполне могли научиться рисовать у меня без шуток.

Он шумно придвинул к доске учительский стул и сел, закинув львиную гриву.

Некоторые из нас, обладавшие хоть какими-нибудь талантами в рисовании, постарались вывести греческий профиль Василия Петровича. Другие с грехом пополам, кое-как нарисовали нос, волосы и уши. А бедняга Японец, не умевший нарисовать даже домик с трубой, из которой клубится дым, пыхтел, пыхтел и начертил, наконец, какую-то картофелину — лицо, сбоку картофелину поменьше — нос и две не похожие одна на другую клюквины — глаза. По странной, как говорится, прихоти случая в этом натюрморте легко можно было узнать Василия Петровича.

Объяснение:

почитай хорошенько :)

вот ссылка

http://rulibs.com/ru_zar/prose_su_classics/panteleev/1/j41.html

0,0(0 оценок)
Ответ:
kotikmotik55
kotikmotik55
23.03.2020 13:24

В літературі Стефаник реалізується в жанрі новел, але новела його настільки специфічна, що ми її можемо потрактувати як окремий жанровий різновид. Усі Стефаникові твори психологічні. Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Новела Стефаника – своєрідність постаті автора у творі, образ автора зведений до минимуму, розподілений між підтекстом і власне героєм; новела в подієвій основі тісно повязана з художнім переживанням, яке власне і складає основу події. Основною темою його творів було життя найбіднішого селянства на західноукраїнських землях. З великою силою слова Стефаник зобразив трагедії і драми селян. У збірках "Синя книжечка" (1899), "Камінний хрест" (1900), "Моє слово" (1905) та інших відобразив тяжкі умови життя західноукраїнського селянства. Камінний хрест як художній символ трагізму життя українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника "Камінний хрест".У Стефаника в "Камінному хресті" еміграція - один з виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, загроза смерті - це штовхає селян до еміграції. Але й втрата батьківщини для багатьох була рівноцінною смерті. Так і з'явився камінний хрест на "могилі" живих людей як символ трагедії у житті українців. Новела "Камінний хрест" - єдиний твір Стефаника присвячений темі еміграції. В основу твору покладено справжній факт. Односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Герой новели Іван Дідух емігрує, піддавшись вимогам дружини і синів. Він переконаний, що Канада - це могила для нього і дружини. Так, на горб "щонайвищий і щонайгірший над усе сільське поле", що його отримав Іван Дідух у спадщину від батьків, на нього витратив селянин молодечу силу, на ньому скалічився, постарів і став господарем. Картини прощання, сповіді, жалібний спів, божевільний танець – все це намагання автора показати читачеві народну недолю, людське горе і водночас сподівання трудівника на краще майбутнє. Письменник часто подає свого героя в ситуації відчаю, розпуки, захмеління з горя, тобто в такому стані, коли наболіле виливається на зовні. Камінний хрест зі своїм і жіночим іменами, поставлений Іваном Дідухом на глиняному горбі, став пам'ятником не лише його родині, а й всім тим трудівникам, які виїздили до "Гамеpики" й Канади, котрі асоціювалися у Стефаника з могилою, став символом трагізму життя селянина-бідняка, емігранта. Трагічна подія (ситуація) як композиційний центр новел Стефаника (“Новина”(тримається на 1 події), “Катруся”, “Камінний хрест”, “Палій”, “Сини”, «Синя книжечка» та ін.) діє на читача миттєво. Життя селянства зображується вузько під певним кутом зору. В цьому полягає принцип художньої концентрації на рівні тематики, що визначає і жанрову специфіку його творів, оскільки це засвідчує природу новели, яка тяжіє до зображення екзистенції людини як такої. В прозі соціальна приналежність героя поступається в зістовому плані іншому смислу-страждаюча людина. Новела-екзистенційна.Проза в родовому відношенні належить і епічному, і ліричному, і драматичному роду. Його новели-модифікація поезії в прозі. Проза характеризується як новела, психологічна новела в жанровому відношенні. Горький казава,що пише коротко, сильно, страшно.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота