Муниципальное автономное общеобразовательное учреждение
«Лицей № 176»
кафедра гуманитарного образования
Роль сравнений
в повести Н.В.Гоголя
«Ночь перед Рождеством»
Исследовательская работа по литературе
Выполнила
Сейфулина Алиса Григорьевна,
ученица 5 В класса,
телефон 89137032571.
Руководитель
Чекменёва Оксана Юрьевна,
учитель русского языка и литературы
г. Новосибирск
2013 г
Содержание
Введение…………………………………………………………………..3
Теоретическая часть……………………………………………………...3
Практическая часть……………………………………………………….5
Заключение………………………………………………………………..11
Список литературы……………………………………………………….13
Введение
Н.В. Гоголь - великий русский писатель.
Гоголь Николай Васильевич - не только писатель, чьи произведения уже около двух веков являются достижением мировой литературы, но он и художник, и поэт! Проза Гоголя так звучна и мелодична, что сравнить её можно только с творением поэта! Наш славный русский язык в произведениях Гоголя преображается и становится ещё живее, ещё разнообразнее. Образы, созданные Гоголем, будь то люди или природа, или же какие-то явления, всегда яркие, живые. Вопросы, проблемы, которые автор ставит в своих произведениях, не теряют своей актуальности. Умение понимать язык Н.В.Гоголя, юмор Н.В.Гоголя – признак образованности современного человека. Желание детально разобраться в вопросе, насколько мастерски писатель использует в своем произведении один из тропов – сравнение – и привело нас к теме нашего исследования.
Цель работы - проанализировать роль сравнений в повести Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством»
Задачи:
- найти теоретические сведения о сравнениях;
- внимательно прочитать текст повести Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством», отметив в нем все сравнения;
- классифицировать все сравнения, использованные Н.В. Гоголем в повести «Ночь перед Рождеством», и сделать выводы.
Гипотеза:
Если мы проанализируем роль сравнений в повести Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством», то сможем лучше понять природу художественного образа, создаваемого писателем в этом и других его произведениях.
Объект исследования:
повесть Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством»
Предмет исследования:
сравнения в повести Н.В. Гоголя «Ночь перед рождеством»
Богиня Деметра мала дочку Персефону, батьком якої був громовержець Зевс. Аїд викрав Персефону, і Деметра блукала по всій землі в її пошуках. Через дев’ять днів, зрозумівши, що її пошуки марні, Деметра звернулася за до до Геліосу, який назвав їй ім’я викрадача, і Деметра зрозуміла, що Зевс сам уступив братові свою дочку, вона безсила що-небудь змінити. Змінивши зовнішність, богиня вирушила поневірятися світами. В Ельовсине Деметра опустилася на камінь біля джерела (колодязя) Анфіона. Тут її в сльозах побачили дочки елевсинского царя Келея. Богиня не розповіла дівчатам свою таємницю, сказала, що вона родом з Криту і була пограбована, попросила для себе роботу і дах. Царівни відвели її в дім батька. Входячи в мегарон, богиня зачепила головою одвірок дверей, від чого по дому поширилося сяйво. Цариця Метаніра, що помітила це, зрозуміла, що перед нею непроста смертна. Вона вклонилася богині і запропонувала зайняти своє крісло. Деметра відмовилася і, влаштувавшись на простому дерев’яному сидінні біля столу, віддалася печалі. Вона відмовлялася від вина та їжі, нікого навколо не помічала. Лише гострий жарт служниці Ямби змусила її посміхнутися. Цариця довірила чужинці догляд за своїм сином Демофонт (по Гигину – Триптолема). Протягом кількох ночей немовля подорослішав на рік. Деметра, бажаючи зробити дитину безсмертною, завертала його в пелюшки і клала в палаючу піч. Метаніра одного разу побачила це, підняла крик, веліла віддати дитину. Тоді Деметра постала перед жителями будинку в своєму божественному образі і повеліла побудувати їй храм в Ельовсині, а біля джерела (колодязя) Анфіон за міською стіною – вівтар, натомість пообіцявши навчити їх секретам землеробства. В період поневірянь Деметри на землі припинили сходити врожаї. Люди вмирали від голоду і не приносили жертви богам. Зевс почав посилати за Деметрой богів і богинь, щоб умовити повернутися на Олімп. Але вона, сидячи в чорному одіянні в Елевсинському храмі, не помічала їх. Тоді Зевс велів Аїду повернути Персефону. Але Аїд дав Персефоні гранатових зернят, з’ївши які, вона не може забути підземного царства. Відтоді Персефона дев’ять місяців року проводить у матері, а три місяці мусить залишатися в Аїда. Побачивши Персефону, Деметра вийшла із заціпеніння, скинула траурне вбрання і прикрасила свою голову вінком з волошок. У подяку за гостинність Деметра навчила елевсінців землеробству, і повернулась на Олімп. Вона дала Триптолему насіння пшениці, і він перший зорав і засіяв поле. Потім, за велінням Деметри Триптолем облетів усі країни світу на запряженій крилатими зміями колісниці і всюди навчив людей землеробству.
Предварительный просмотр:
Муниципальное автономное общеобразовательное учреждение
«Лицей № 176»
кафедра гуманитарного образования
Роль сравнений
в повести Н.В.Гоголя
«Ночь перед Рождеством»
Исследовательская работа по литературе
Выполнила
Сейфулина Алиса Григорьевна,
ученица 5 В класса,
телефон 89137032571.
Руководитель
Чекменёва Оксана Юрьевна,
учитель русского языка и литературы
г. Новосибирск
2013 г
Содержание
Введение…………………………………………………………………..3
Теоретическая часть……………………………………………………...3
Практическая часть……………………………………………………….5
Заключение………………………………………………………………..11
Список литературы……………………………………………………….13
Введение
Н.В. Гоголь - великий русский писатель.
Гоголь Николай Васильевич - не только писатель, чьи произведения уже около двух веков являются достижением мировой литературы, но он и художник, и поэт! Проза Гоголя так звучна и мелодична, что сравнить её можно только с творением поэта! Наш славный русский язык в произведениях Гоголя преображается и становится ещё живее, ещё разнообразнее. Образы, созданные Гоголем, будь то люди или природа, или же какие-то явления, всегда яркие, живые. Вопросы, проблемы, которые автор ставит в своих произведениях, не теряют своей актуальности. Умение понимать язык Н.В.Гоголя, юмор Н.В.Гоголя – признак образованности современного человека. Желание детально разобраться в вопросе, насколько мастерски писатель использует в своем произведении один из тропов – сравнение – и привело нас к теме нашего исследования.
Цель работы - проанализировать роль сравнений в повести Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством»
Задачи:
- найти теоретические сведения о сравнениях;
- внимательно прочитать текст повести Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством», отметив в нем все сравнения;
- классифицировать все сравнения, использованные Н.В. Гоголем в повести «Ночь перед Рождеством», и сделать выводы.
Гипотеза:
Если мы проанализируем роль сравнений в повести Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством», то сможем лучше понять природу художественного образа, создаваемого писателем в этом и других его произведениях.
Объект исследования:
повесть Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством»
Предмет исследования:
сравнения в повести Н.В. Гоголя «Ночь перед рождеством»
Методы исследования:
анализ, классификация, сопоставление
Богиня Деметра мала дочку Персефону, батьком якої був громовержець Зевс. Аїд викрав Персефону, і Деметра блукала по всій землі в її пошуках. Через дев’ять днів, зрозумівши, що її пошуки марні, Деметра звернулася за до до Геліосу, який назвав їй ім’я викрадача, і Деметра зрозуміла, що Зевс сам уступив братові свою дочку, вона безсила що-небудь змінити. Змінивши зовнішність, богиня вирушила поневірятися світами. В Ельовсине Деметра опустилася на камінь біля джерела (колодязя) Анфіона. Тут її в сльозах побачили дочки елевсинского царя Келея. Богиня не розповіла дівчатам свою таємницю, сказала, що вона родом з Криту і була пограбована, попросила для себе роботу і дах. Царівни відвели її в дім батька. Входячи в мегарон, богиня зачепила головою одвірок дверей, від чого по дому поширилося сяйво. Цариця Метаніра, що помітила це, зрозуміла, що перед нею непроста смертна. Вона вклонилася богині і запропонувала зайняти своє крісло. Деметра відмовилася і, влаштувавшись на простому дерев’яному сидінні біля столу, віддалася печалі. Вона відмовлялася від вина та їжі, нікого навколо не помічала. Лише гострий жарт служниці Ямби змусила її посміхнутися. Цариця довірила чужинці догляд за своїм сином Демофонт (по Гигину – Триптолема). Протягом кількох ночей немовля подорослішав на рік. Деметра, бажаючи зробити дитину безсмертною, завертала його в пелюшки і клала в палаючу піч. Метаніра одного разу побачила це, підняла крик, веліла віддати дитину. Тоді Деметра постала перед жителями будинку в своєму божественному образі і повеліла побудувати їй храм в Ельовсині, а біля джерела (колодязя) Анфіон за міською стіною – вівтар, натомість пообіцявши навчити їх секретам землеробства. В період поневірянь Деметри на землі припинили сходити врожаї. Люди вмирали від голоду і не приносили жертви богам. Зевс почав посилати за Деметрой богів і богинь, щоб умовити повернутися на Олімп. Але вона, сидячи в чорному одіянні в Елевсинському храмі, не помічала їх. Тоді Зевс велів Аїду повернути Персефону. Але Аїд дав Персефоні гранатових зернят, з’ївши які, вона не може забути підземного царства. Відтоді Персефона дев’ять місяців року проводить у матері, а три місяці мусить залишатися в Аїда. Побачивши Персефону, Деметра вийшла із заціпеніння, скинула траурне вбрання і прикрасила свою голову вінком з волошок. У подяку за гостинність Деметра навчила елевсінців землеробству, і повернулась на Олімп. Вона дала Триптолему насіння пшениці, і він перший зорав і засіяв поле. Потім, за велінням Деметри Триптолем облетів усі країни світу на запряженій крилатими зміями колісниці і всюди навчив людей землеробству.
Объяснение: