Практическая работа по раману Обломов: Дайте аргументированный ответ на следующие высказывания:
1). По мнению Добролюбова, черты обломовщины, и главное – неумение связать слово и дело, свойственны таким героям русской литературы, как Евгений Онегин, Печорин, Бельтов, Рудин и другие. Ему позднее возражал В. Ф. Переверзев «В действительности психика Обломова не имеет ничего общего с психикой героев онегинской и рудинской складки».
У этих последних характерной и основной чертой душевной организации является вечная тревога и непрерывное искание. Это – натуры беспокойные, неудовлетворенные, с сильным уклоном к органическому, не только идейному, пессимизму. Им предназначено судьбой быть духовными скитальцами, томиться жаждой душевного покоя и искать его. Полную противоположность этому представляет Обломов. Он не скиталец, а домосед. Беспокойство и тревога не в натуре Обломова. Его нравственная стихия инерция и безмятежность».
(Переверзев, В. Ф. Творчество Гончарова. 1928.)
С каким из приведенных мнений вы согласны или не согласны и почему?
2). Почему писатель Обломова показывает в разных сценах и ситуациях, а о Штольце преимущественно рассказывает. Есть ли в Штольце черты обломовщины. Согласны ли вы с мнением критика. Аргументируйте свою точку зрения.
«...Из романа Гончарова мы и видим только, что Штольц — человек деятельный, все о чем-то хлопочет, бегает, приобретает, говорит, что жить — значит трудиться и пр. Но что он делает, и как он ухитряется делать что-нибудь порядочное там, где другие ничего не могуг сделать, — это для нас остается тайной <...>Штольц не дорос еще до идеала общественного русского деятеля. <...> И мы не понимаем, как мог Штольц в своей деятельности успокоиться от всех стремлений и потребностей, которыеодолевали даже Обломова, как мог он удовлетвориться своим положением, успокоиться на своем одиноком, отдельном, исключительном счастье... Не надо забывать, что под ним болото, что вблизи находится старая Обломовка, что нужно еще расчищать лес, чтобы выйти на большую дорогу и убежать от обломовщины. Делал ли что-нибудь для этого Штольц, что именно делал и как делал, — мы не знаем. А без этого мы не можем удовлетвориться его личностью... Можем сказать только то, что не он тот человек, который сумеет, на языке, понятном для русской души, сказать нам это всемогущее слово: «вперед!»
(Добролобов, Н. А. Что такое обломовщина? 1859.)
3). Д. И. Писарев писал о герое романа И. А. Гончарова «Люди, подобные Обломову, суть «...неизбежные явления переходной эпохи; они стоят на рубеже двух жизней: старорусской и европейской и не могут решительно шагнуть из одной в другую. В этой нерешительности, в этой борьбе двух начал заключена драматичность их положения».
Как вы понимаете слова критика, согласны ли с ним? Обоснуйте свою точку зрения.
4). Современный исследователь В. Кантор пишет об Обломове:
«Илья Ильич не выдержал испытания свободой и, как будто продолжая располагать ею, добровольно отказался от жизненного ведения свободного человека. Обломов, быть может, в состоянии справиться с внешним врагом... Но он не в состоянии справиться сам с собой, с обломовщиной, угнездившейся у него в душе».
Как вы понимаете слова ученого, согласны ли с ним? Обоснуйте свою точку зрения.
Чим був цікавий для мене роман Р.Л. Стівенсона «Острів скарбів»
Можна з упевненістю говорити, що кожен літературний твір, роман є цікавим з якихось певних і неповторних причин. У кожної людини є улюблені книги, в цьому немає нічого дивного. Втім, слід розуміти, що, крім особистих вподобань, окремо можна виділити класичні твори, які подобаються практично всім без винятку. Одним з таких творів є роман Стівенсона «Острів скарбів». Мені, як і багатьом іншим людям, цей роман надзвичайно сподобався і запам’ятався. Насамперед тому, що він вкрай цікавий і переповнений безліччю дуже цікавих подій. Що ж стало настільки цікавим особисто для мене?
По-перше, такий непідробний інтерес викликав сам сюжет роману. Він вкрай непередбачуваний. Від самого початку і до кінця автор дивує читачів дивовижними і ніким не прогнозованими подіями. На самому початку ми бачимо безліч цікавих образів, роман чіпляє вже з перших рядків, коли розповідається про загадкову історію Біллі Бонса. Потім, вже в розвиток роману, нам разом з героями твору належить відправитися в справжнісіньку дивовижну подорож, а саме – за скарбами на острів.
По ходу мандрівки стає зрозуміло, що екіпаж корабля, який здавався єдиним, насправді не такий однозначний – одна з його частин хоче зрадити і обдурити іншу. Відповідно, в певний момент розгорається конфлікт, стежити за яким теж надзвичайно цікаво. По мірі розвитку роману події змінюються дуже швидко, неможливо передбачити, що ж буде далі. І ось, вже в кінці, коли здається, що позитивні герої програють і загинуть, все знову перевертається з голови на ноги, і позитивні герої все-таки перемагають. Це мені теж дуже сподобалося, бо стало зайвим підтвердженням того, що справедливість, як не крути, а все ж рано чи пізно торжествує.
Цей роман став цікавим для мене завдяки безлічі своїх особливостей і характеристик. Але, думаю, найцікавіше в ньому – це та захопливість, з якою автор передавав події. Роман просто не дає від себе відірватися. Як тільки ти починаєш думати, що все далі за сюжетом ясно і зрозуміло, він дає тобі новий виток розвитку, який робить все набагато цікавішим і захоплює читача дужче. Я дуже радий, що мені вдалося прочитати цей роман. Він став для мене напрочуд цікавим і захоплюючим. Крім того, мені вдалося дізнатися багато нового з того історичного часу, який він описував. На закінчення я можу сказати, що цей твір став одним з моїх улюблених.
Твір-роздум на тему"трагедія голокосту". Вірші Пауля Целана. Вірш"Фуга смерті".
1)Фуга-послідовне повторення однієї музичної теми кількома голосами.
Найбільш відомий вірш Целана"Фуга смерті"-вражає моторошно реальністю. Присвячена темі Голокосту"Фуга смерті" поєднує в собі кілька ліричних жанрів.
"Фугу смерті" написано верлібром.
Тема Освенцізму, тема особистої та суспільної трагедії;тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити;тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв;тема смерті і пам'яті-постійно повторюються в поезії.
Написавши" Фугу смерті", Целан заперечив тезу німецького філософа Теодора Адорно:"Писати вірші після Освенцізму-це варварство".Та жах Голокосту поет намагався виразити через недомовки, умовчування-аж до повного оніміння.
У"Фузі смерті" прочитується своєрідна трансформація біблійних образів і мотивів. Целан не перший намагався зобразити жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтва. Головний колір зображення у нього-сірий, навіть чорний-як попіл, як фашистська уніформа, нацистська свастика.
Ключова метафора поети-"Чорне Молоко світання"-це оксюморон. Молоко тут не дає життя,а забирає"-" Молоко смерті.
Українською мовою фірш"Фуга смерті" переклали:Микола Бажан, Василь Стус, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн та Леонід Череватенко.
На жахливу реальність Освенцізму-це вказує й повторювальний метафора"могила в повітрі", у якій буде"лежати не тісно".
В уяві читача постають стовпчики диму, що піднімаються в небо над печами крематоріїв й несли з собою попіл невинно убитих жертв геноциду.