Ярославна - самый прекрасный образ в русской литературе. Эта женщина рыдает, узнав о том, что войско погибло, а Игорь, ее муж, попал в плен. Она не может прийти на и жалеет об этом. Она упрекает ветер, солнце, Днепр в том, что не сообщили. Автор сравнивает ее голос с голосом кукушки - вестницы и повторяет это три раза. Более того, рассказчик сообщает о том, что она - "молодая" и сокрушается, что ей приходится так много страдать. Ярославна плачет, а волны вздымаются и ветер мчит к родному дому. Сама природа выручает ее. Великий русский критик Белинский писал о том, что Ярославна - олицетворение всех русских женщин. Ярославна - любит и готова все сделать для своего милого. На любви держится мир.
Перший місяць осені за календарем – вересень. Тихі задушливі вересневі дні ще теплі, наче літні. Та подих осені вже відчутний у верченій і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман зникає розсіюється. Нерідко початок вересня дівує своїм теплом, яскравістю, здається, літо повернулося. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, то воно вже не таке гаряче, як влітку, а ніжно-ласкаве, лагідне. Повітря прозоре й легке в ньому далеко чути кожен звук. Проте зменшення світла і зміна кольорів у природі вказують на осінь.
