Кохання цих людей не могло бути довгим з багатьох причин, серед яких головними були дві: Фауст та Маргарита були зовсім різного характеру та протилежного духовного складу, по-перше. По-друге, життєві цінності у них були також зовсім різні. Маргарита, вихована у бюргерській родині на суворих засадах, була простою, набожною дівчиною та хотіла такого ж звичайного простого сімейного щастя. Тоді як Фауст хотів пізнання життя, пізнання неба та землі, природи речей та почуттів. В неї палке серце на першому місці, в нього там же - допитливий розум. До того, чому вона надавала великого значення - чесність, вірність, релігія - Фауст відносився набагато простіше. Тільки коли з його причини вона скоїла злочин, він став потроху розуміти, що ці поняття, її цінності, можливо, навіть більш достойні ніж його власні. Тому з цього боку не можна говорити, що їх кохання не могло тривати довго. Адже саме загублена ним Маргарита ви прощення його душі в кінці твору. Кохання продовжується, хоча і не на землі.
Краткая характеристика героев рассказа "фотография, на которой меня нет" начнем с бабушки - это мудрая деревенская женщина, постоянно думающая о внуке и его жизни, истинная женщина. она, несмотря на болезни, постоянно заботится о внуке, который постоянно делает сумасбодные поступки - шалости с земляникой, крадет клачи для саньки учитель - неординарный человек - способный проявить заботу об ученике, своеобразный (это можно понять из того, как о нем заботились в деревне) . как грамотный человек, он он сельчанам и они в ответ деалют ему добро, по мере возможности. дядя левонтий - сосед героя рассказа - человек пьющий, но отменным чувством юмора и оригинальный человек! для него бунт - мера жизни - так же, как и беспорядочность. его жена - беспорядочна также - отдавая долг, она постоянно передает бабушке "рупь" (рубль) или и эта тетка васена оригинальна в паре со своим мужем
