«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом. Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним потрапила в середньовічний книжковий світ. Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за до читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За до мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки.
Главные герои сказки "Серебряное копытце" П.Бажова:
Кокованя-добрый старик,опытный охотник.Любит природу,ищет золото летом,а зимой охотится на козлов.Знает много сказок и небылиц.,любит их рассказывать.Одинокий дед забрал к себе сироту Дарёнку с кошкой,жить стало веселее.Верит в чудеса и встретил волшебного козлика,не пожадничал и получил награду.
Даренка Потопаева-маленькая сирота,которую забрал к себе Кокованя.Девочка весёла,любит слушать сказки и байки,нашла кошку и приютила её,Хорошая хозяйка,в 6 лет и кашу сварит,и избу приберёт.Любит природу и животных.Смешливая девчушка,нос пуговкой.Ждала встречи с козлом и верила в чудо.
Муренка-рыжая кошка,любящая ласку.Хорошая охотница на мышей,понимает речь людей и звонко мурлычет.Разбирается в людях,умеет благодарить,уходит с волшебным козликом.
Серебряное копытце-волшебный козлик, с серебряным копытцем на передней правой ноге.Одаривает людей самоцветами,если его кто сможет увидеть.Может сделать человека богатым,а может и пошутить над жадными,превратив камни в золу.
«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом. Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним потрапила в середньовічний книжковий світ. Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за до читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За до мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки.
Главные герои сказки "Серебряное копытце" П.Бажова:
Кокованя-добрый старик,опытный охотник.Любит природу,ищет золото летом,а зимой охотится на козлов.Знает много сказок и небылиц.,любит их рассказывать.Одинокий дед забрал к себе сироту Дарёнку с кошкой,жить стало веселее.Верит в чудеса и встретил волшебного козлика,не пожадничал и получил награду.
Даренка Потопаева-маленькая сирота,которую забрал к себе Кокованя.Девочка весёла,любит слушать сказки и байки,нашла кошку и приютила её,Хорошая хозяйка,в 6 лет и кашу сварит,и избу приберёт.Любит природу и животных.Смешливая девчушка,нос пуговкой.Ждала встречи с козлом и верила в чудо.
Муренка-рыжая кошка,любящая ласку.Хорошая охотница на мышей,понимает речь людей и звонко мурлычет.Разбирается в людях,умеет благодарить,уходит с волшебным козликом.
Серебряное копытце-волшебный козлик, с серебряным копытцем на передней правой ноге.Одаривает людей самоцветами,если его кто сможет увидеть.Может сделать человека богатым,а может и пошутить над жадными,превратив камни в золу.