Проанализируйте отрывок из произведения в. в.набокова «рождество». определите,какую роль в раскрытии идейного содержания рассказа играет этот эпизод. используйтецитаты из произведения для подтверждения своих аргументов.​

Дка 55% Только сегодня! Сумасшедшие скидки + бесплатная доставка lamoda.ru 4.44/5 (88.82%) 102 голос[ов] Головний герой п’єси авторства письменника Кальдерона під назвою «Життя – це сон» – це молода людина по імені Сехисмундо – польський принц, син короля, інформацію про існування якого було прийнято рішення приховати у зв’язку з тим, що король отримав пророцтво, що його син може стати страшним тираном для всього народу. Крім приховування цієї інформації, король був змушений посадити власного сина у в’язницю вже з ранніх років, щоб інформація про його існування не стала відома представників простого народу. Це мало суттєвий вплив на особистість сина, його проблеми і ставленні до світу навколо. Варто відзначити, що давати характеристику Сехисмундо зовсім не так просто, як багатьом іншим героям інших творів. Це так по причині того, що сам Сехисмундо має досить розмитий і неоднозначний образ, який важко піддається розумінню. Тим не менш, розкрити цей образ можна за до аналізу змін, які з ним відбувалися і мали місце. По-перше, у Сехисмундо було дуже багато часу на те, щоб подумати про своє життя, про роль у суспільстві і про все те, що він, ймовірно, міг би зробити і досягти, якщо б знаходився на свободі. Бажання бути вільною людиною призводило до того, що він заздрив усім тим, хто володів такою можливістю. Втім, йому судилося залишатися в ув’язненні далеко не все своє життя. Одного разу батько вирішив випустити свого сина, щоб перевірити, чи дійсно той може стати тираном. І він переконався в цьому. Коли Сехисмундо опинився на волі, він став агресивним, нахабним і небезпечним для всього суспільства. Звичайно, все це не могло сприяти продовженню його перебування на волі. Батько прийняв цілком розумне рішення і повернув Сехисмундо в ув’язнення. Це дало цьому молодому чоловікові зайвий час для того, щоб подумати. І він змінився в черговий раз. В кінцевому підсумку, Сехисмундо став людиною, яка пережла дуже серйозні життєві неприємності, але, тим не менше, зуміла завдяки ним здобути добрі і чесні риси характеру.

Монолог Катерины.
Отчего люди не летают? 
Я говорю, отчего люди не летают так, как птицы? Знаешь, мне иногда кажется, что я птица. Когда стоишь на горе, так тебя и тянет лететь. Вот так бы разбежалась, подняла руки и полетела. Попробовать нешто теперь? 
(Вздыхая). 
Какая я была резвая! Я у вас завяла совсем. Такая ли я была! Я жила, ни об чем не тужила, точно птичка на воле. Маменька во мне души не чаяла, наряжала меня, как куклу, работать не принуждала; что хочу, бывало, то и делаю. Знаешь, как я жила в девушках? Вот я тебе сейчас расскажу. Встану я, бывало, рано; коли летом, так схожу на ключок, умоюсь, принесу с собой водицы и все, все цветы в доме полью. У меня цветов было много-много. Потом пойдем с маменькой в церковь, все и странницы, у нас полон дом был странниц; да богомолок. А придем из церкви, сядем за какую-нибудь работу, больше по бархату золотом, а странницы станут рассказывать: где они были, что видели, жития' разные, либо стихи поют. Так до обеда время и пройдет. Тут старухи уснуть лягут, а я по саду гуляю. Потом к вечерне, а вечером опять рассказы да пение. Таково хорошо было!
Да здесь все как будто из-под неволи.