Прочитать главу "Пасха" (из повести "Лето Господне") И.С. Шмелёва, письменно ответить на вопросы: 1)Почему автор так подробно описывает православный праздник? 2) Какие бесценные уроки получил Ваня от людей старшего поколения?
у творі «захар беркут» іван франко розповідає про те, як народ руської землі захищав свою батьківщину від нападу монголо-татар. возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості – ось в чому полягає основна ідея твору.
головним героєм повісті є захар беркут. він постає перед читачами справжнім народним героєм, патріотом руської землі. йому було за шістдесят років. він мав сиве, довге
волосся і довгу бороду. захар був сміливим, рішучим і мудрим. у селі він лікував людей. створивши у селі трудову громаду, люди вибрали захара беркута ватажком.всі його турботи й болі пов'язані з долею громади - долею руської землі. навіть уві сні не полишає його тривога, передчуття близької небезпеки. і коли вона прийшла, захар не розгубився, бо був готовий до неї. велика сила волі, мужність у боротьбі зі страшним ворогом, чесність захара беркута виразно помітні в його вчинках, насамперед рішеннях, які він приймає. готуючи оборону долини, захар беркут орієнтує громаду на те, що їх завдання не лише відбити монголів, а знищити їх, бо недобитий ворог завдасть страждань та мук іншим . він гордий за сина максима, що є йому в нелегкій боротьбі. обидва вони зуміли підняти громаду та підготуватися разом з іншими тухольцями до знищення ворогів.найвищий злет душі захара беркута — в його повчальних словах до громади, які виявилися пророчими. мудрий старець переконує, що перемога прийшла до тухольців не лише завдяки зброї, вдалому використанню місцевості, а й забезпечена громадським ладом: «згодою і дружністю». то найбільша сила, яку слід пильно берегти, — повчав захар.
у своєму передсмертному слові захар беркут передбачає, що ця біда - не остання. він висловлює надію на кращі часи, коли люди давні порядки, відновлять їх, і то стане запорукою щасливого життя.захар - батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. усі вони шановані люди, гідні свого вітця.
у найважчих випробуваннях захар беркут виявляє себе як мудрий, сміливий вождь. він дає завдання громаді не відбити, а розбити монголів. і сам бере в цьому найактивнішу участь. адже саме його осінила рятівна думка про затоплення монголів гірського потоку.
в дому своём не ленитесь, но за всем наблюдайте, не полагайтесь ни на тиуна, ни на отрока, чтобы приходящие к вам не посмеивались ни над домом вашим, ни над обедом вашим.
тиун - хозяйством;
отрок - слуга.
на войну выйдя не ленитесь, не надейтесь на воевод.
лжи остерегайтесь и пьянства, от того душа погибает и тело.
ни правого, ни виновного не убивайте и не повелевайте убить его. мы, люди, грешны, и если кто нам зло сотворит, то хотим его проглотить, крови его пролить скорей.
гордости не имейте в сердце и уме: смертны все, сегодня живы, а завтра в гробу; всё, что мы имеем, дано нам на малое время.
старых чтите, как отца, а молодых, как братьев. более всего чтите гостя, откуда бы он к вам ни пришёл, простолюдин, или знатный, или посол; если не можете почтить его подарком, то угостите его пищей и питьём, ибо он, проходя, прославит человека по всем землям или добрым, или злым.
не пропустите человека, не его, и доброе слово ему молвите.
что умеете хорошего, того не забывайте а чего не умеете, тому учитесь - как отец мой, дома сидя, знал пять языков, оттого и честь ему была от других стран
ответ:
у творі «захар беркут» іван франко розповідає про те, як народ руської землі захищав свою батьківщину від нападу монголо-татар. возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості – ось в чому полягає основна ідея твору.
головним героєм повісті є захар беркут. він постає перед читачами справжнім народним героєм, патріотом руської землі. йому було за шістдесят років. він мав сиве, довге
волосся і довгу бороду. захар був сміливим, рішучим і мудрим. у селі він лікував людей. створивши у селі трудову громаду, люди вибрали захара беркута ватажком.всі його турботи й болі пов'язані з долею громади - долею руської землі. навіть уві сні не полишає його тривога, передчуття близької небезпеки. і коли вона прийшла, захар не розгубився, бо був готовий до неї. велика сила волі, мужність у боротьбі зі страшним ворогом, чесність захара беркута виразно помітні в його вчинках, насамперед рішеннях, які він приймає. готуючи оборону долини, захар беркут орієнтує громаду на те, що їх завдання не лише відбити монголів, а знищити їх, бо недобитий ворог завдасть страждань та мук іншим . він гордий за сина максима, що є йому в нелегкій боротьбі. обидва вони зуміли підняти громаду та підготуватися разом з іншими тухольцями до знищення ворогів.найвищий злет душі захара беркута — в його повчальних словах до громади, які виявилися пророчими. мудрий старець переконує, що перемога прийшла до тухольців не лише завдяки зброї, вдалому використанню місцевості, а й забезпечена громадським ладом: «згодою і дружністю». то найбільша сила, яку слід пильно берегти, — повчав захар.
у своєму передсмертному слові захар беркут передбачає, що ця біда - не остання. він висловлює надію на кращі часи, коли люди давні порядки, відновлять їх, і то стане запорукою щасливого життя.захар - батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. усі вони шановані люди, гідні свого вітця.
у найважчих випробуваннях захар беркут виявляє себе як мудрий, сміливий вождь. він дає завдання громаді не відбити, а розбити монголів. і сам бере в цьому найактивнішу участь. адже саме його осінила рятівна думка про затоплення монголів гірського потоку.
ответ:
в дому своём не ленитесь, но за всем наблюдайте, не полагайтесь ни на тиуна, ни на отрока, чтобы приходящие к вам не посмеивались ни над домом вашим, ни над обедом вашим.
тиун - хозяйством;
отрок - слуга.
на войну выйдя не ленитесь, не надейтесь на воевод.
лжи остерегайтесь и пьянства, от того душа погибает и тело.
ни правого, ни виновного не убивайте и не повелевайте убить его. мы, люди, грешны, и если кто нам зло сотворит, то хотим его проглотить, крови его пролить скорей.
гордости не имейте в сердце и уме: смертны все, сегодня живы, а завтра в гробу; всё, что мы имеем, дано нам на малое время.
старых чтите, как отца, а молодых, как братьев. более всего чтите гостя, откуда бы он к вам ни пришёл, простолюдин, или знатный, или посол; если не можете почтить его подарком, то угостите его пищей и питьём, ибо он, проходя, прославит человека по всем землям или добрым, или злым.
не пропустите человека, не его, и доброе слово ему молвите.
что умеете хорошего, того не забывайте а чего не умеете, тому учитесь - как отец мой, дома сидя, знал пять языков, оттого и честь ему была от других стран
подробнее - на -
объяснение: