Прочитать стихи о войне Друниной и написать отзыв по плану :1.название 2 время написания 3 основная тема 4 художественные приёмы (эпитеты, сравнения, олицетворения, метафоры, гиперболы) 5.Чем именно это стихотворение понравилось, взволновало.
ЛЮБОЙ СТИХ О ВОЙНЕ ДРУНИНОЙ
ИЛИ о войне Ахматовой, Твардовского
1 на ВЫБОР
дело в том, что герой рассказа Очумелов меняет свое отношение к собаке и к произошедшему случаю как будто хамелеон меняет свой цвет при опасности. Лживый и бесстыжий человек. Если собака генеральская, то виноват потерпевший, а если ничья, то с неё надо "шкуру содрать". Выясняется, что это собака генералового брата и городовой говорит, что какая шустрая, хорошая собачонка.К сожалению рассказ интересен и в наше время потому, что таких хамелеонов очень много среди нас, что очень печально.После Чехова много лет, но проблемы, которые он затрагивал актуальны до сих пор.
Смех Чехова скорее крик отчаяния, крик души о том, что стало с чиновниками, стало с его современниками.
Все наше життя боротьба. Ми постійно боремося то з ворогами зовнішніми, то з внутрішніми, якщо перші це якісь люди, які налаштовані до тебе явно не з добрими намірами, то другі - це все погане, що криється всередині нас, всі наші слабкості, що заважають досягати поставлених цілей. Чому то так трапляється, що коли навколо людей все валиться: сім'я, кар'єра, то в більшості випадків вони опускають руки, ніби готові змиритися з яка відбувається реальністю, забувають, що ж потрібно боротися до повної поразки або остаточної перемоги. Однак часом досить підбадьорити людини добрим словом, подарувати йому найменшу надію, так він відразу підбадьориться, буде готовий перевернути гори. У цьому плані наша психологія дивовижна і не збагненна. Тематику такого ж міркування піднімає і Максим Горький у своїй знаменитій п'єсі "На дні".
У цьому твір письменник показує нам людей, які з різних соціальних класів, однак у всіх у них життя рухається по похилій вниз. Але все ж у деяких з них в душі ще жевріє найдрібніша надія на те, що їхнє майбутнє буде куди краще, і навпаки є ті, хто вже ні в що не вірить. Візьмемо двох персонажів Актора і Сатіна. Перший працює, намагається зберігати людську подобу, тобто створює хоча б видимість боротьби, опору обставинам, і можливо у нього вже і вийшло вибратися з того становища, в якому опинився, але йому не вистачає внутрішньої впевненості, доброго слова, яке окрилює людину. Все це йому дає мандрівник Лука, і не тільки йому, старий намагається підбадьорити кожного, і можна сказати йому це вдається. А тепер розглянемо другого - Сатіна, цей товариш не вірить, що зможе повернути життя на краще, а тому навіть і не намагається, і більш того збиває інших з вірного шляху, втоптуючи їх надії в бруд.