Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
В Микенах правил царь Электрион. У него похитили телебои, под предводительством сыновей царя Птерелая, стада. Телебои убили сыновей Электриона, когда они хотели отбить похищенное. Царь Электрион объявил тогда, что он отдаст руку своей красавицы-дочери Алкмены тому, кто вернет ему стада и отомстит за смерть его сыновей. Герою Амфитриону удалось без боя вернуть стада Электриону, так как царь телебоев Птерелай поручил охранять похищенные стада царю Элиды Поликсену, а тот их отдал Амфитриону. Вернул Амфитрион Электриону его стада и получил руку Алкмены. Недолго оставался Амфитрион в Микенах. Во время свадебного пира, в споре из-за стад, Амфитрион убил Электриона, и пришлось ему с женой Алкменой бежать из Микен. Алкмена последовала за своим молодым мужем на чужбину только под тем условием, что он отомстит сыновьям Птерелая за убийство ее братьев. Поэтому, прибыв в Фивы, к царю Креонту, у которого нашел себе Амфитрион пристанище, он отправился с войском против телебоев. В его отсутствие Зевс, плененный красотой Алкмены, явился к ней, приняв образ Амфитриона. Вскоре вернулся и Амфитрион. И вот от Зевса и Амфитриона должны были родиться у Алкмены два сына-близнеца.
В тот день когда должен был родиться великий сын Зевса и Алкмены, собрались боги на высоком Олимпе. Радуясь, что скоро родится у него сын, эгидодержавный Зевс сказал богам:
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
В Микенах правил царь Электрион. У него похитили телебои, под предводительством сыновей царя Птерелая, стада. Телебои убили сыновей Электриона, когда они хотели отбить похищенное. Царь Электрион объявил тогда, что он отдаст руку своей красавицы-дочери Алкмены тому, кто вернет ему стада и отомстит за смерть его сыновей. Герою Амфитриону удалось без боя вернуть стада Электриону, так как царь телебоев Птерелай поручил охранять похищенные стада царю Элиды Поликсену, а тот их отдал Амфитриону. Вернул Амфитрион Электриону его стада и получил руку Алкмены. Недолго оставался Амфитрион в Микенах. Во время свадебного пира, в споре из-за стад, Амфитрион убил Электриона, и пришлось ему с женой Алкменой бежать из Микен. Алкмена последовала за своим молодым мужем на чужбину только под тем условием, что он отомстит сыновьям Птерелая за убийство ее братьев. Поэтому, прибыв в Фивы, к царю Креонту, у которого нашел себе Амфитрион пристанище, он отправился с войском против телебоев. В его отсутствие Зевс, плененный красотой Алкмены, явился к ней, приняв образ Амфитриона. Вскоре вернулся и Амфитрион. И вот от Зевса и Амфитриона должны были родиться у Алкмены два сына-близнеца.
В тот день когда должен был родиться великий сын Зевса и Алкмены, собрались боги на высоком Олимпе. Радуясь, что скоро родится у него сын, эгидодержавный Зевс сказал богам: