Моє ставлення до Івана Сили. За твором О. Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу»
Нещодавно я прочитала твір Олександра Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась.
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
- Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби.
Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною
1 - задание. В стихотворении Пушкин использует широкую палитру изобразительных средств. Прежде всего это метафоры и метафорические сравнения. Несмотря на то что автор восхищён осенью и желает передать это чувство читателям, он использует сравнение осени с чахоточной девой, прибегая в иронии. 2 - задание. На картине "Золотая осень" запечатлены красивейшие деревья, во время невероятно - волшебного года "Осень". А волшебная он потому-что: начинается листопад, золотые листья падают с деревьев, и летят путешествуя по свету. А наступит зима накроет их снежное одеяло, проведут они всю зиму смотря на неё через глубокий снег. Но на следующий год на деревьях появятся новые золотые листья, и снова начнётся "Золотая осень" На картине И. Левитана видна вечерняя природа. Просто представьте: вечерняя река, город, затих, на этом фоне звучат колокола. Уже никто не плавает на деревянной лодочке, а она плавно подпрыгивает на волнах. Ну вот снова мы слышим колокола. Все бегут на площадь и слушают "Вечерний звон"
Моє ставлення до Івана Сили. За твором О. Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу»
Нещодавно я прочитала твір Олександра Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась.
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
- Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби.
Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною
2 - задание. На картине "Золотая осень" запечатлены красивейшие деревья, во время невероятно - волшебного года "Осень". А волшебная он потому-что: начинается листопад, золотые листья падают с деревьев, и летят путешествуя по свету. А наступит зима накроет их снежное одеяло, проведут они всю зиму смотря на неё через глубокий снег. Но на следующий год на деревьях появятся новые золотые листья, и снова начнётся "Золотая осень"
На картине И. Левитана видна вечерняя природа. Просто представьте: вечерняя река, город, затих, на этом фоне звучат колокола. Уже никто не плавает на деревянной лодочке, а она плавно подпрыгивает на волнах. Ну вот снова мы слышим колокола. Все бегут на площадь и слушают "Вечерний звон"