Прочитайте отрывок из произведения М. Е. Салтыкова-Щедрина «Как один мужик двух генералов прокормил»:
кратко охарактеризуйте героев;
объясните, как автор относится к своим героям;
используйте цитаты из произведений для подтверждения своих мыслей.
Полез сперва-наперво на дерево и нарвал генералам по десятку самых спелых
яблоков, а себе взял одно, кислое. Потом покопался в земле — и добыл оттуда
картофелю; потом взял два куска дерева, потер их друг об дружку — и извлек огонь.
Потом из собственных волос сделал силок и поймал рябчика. Наконец, развел огонь и
напек столько разной провизии, что генералам пришло даже на мысль: «Не дать ли и
тунеядцу частичку?» Смотрели генералы на эти мужицкие старания, и сердца у них
весело играли. Они уже забыли, что вчера чуть не умерли с голоду, а думали: «Вот как
оно хорошо быть генералами — нигде не пропадешь!»— Довольны ли вы, господа
генералы? — спрашивал между тем мужичина-лежебок.— Довольны, любезный друг,
видим твое усердие! — отвечали генералы.— Не позволите ли теперь отдохнуть?—
Отдохни, дружок, только свей прежде веревочку. Набрал сейчас мужичина дикой
конопли, размочил в воде, поколотил, помял — и к вечеру веревка была готова. Этою
веревкою генералы привязали мужичину к дереву, чтоб не убег, а сами легли спать.
Державин выступил в литературе на закате классицизма и, чутко относясь к новым поэтическим веяниям, не мог остаться правоверным классиком. Освободившись от сковывавших его пут нормативности, редкостный талант Державина развернулся с молниеносной быстротой и поэтической силой. Организующим центром поэзии Державина все больше становится образ автора, единый во всех произведениях. И как человек, а не условно-отвлеченный «пиит» , он видит личностные недостатки вельмож, их «небесно-голубые взоры туньтку
Объяснение:
5. У всьому його вигляді відчувалася суперечливість. На перший погляд, йому було не більше двадцяти трьох років, але в наступну хвилину здавалося, що йому тридцять. Хода його була недбалою і ледачою, але при цьому він не розмахував руками, що зазвичай свідчить про скритність характеру.
6.Часто в творах Лермонтова можна побачити мотиви розчарування, боротьби добра і зла, прагнення досягти ідеалу. Все це є характерним для творчості романтиків.
7. Поезія Пушкіна — це цілий світ, в якому кожен читач може знайти те, що стосується його особисто. Дружба, любов до батьківщини, її історія, історія людства, свобода особиста і суспільна, рабство і тиранія, життя і смерть, природа і людина, кохання і самотність — ось лише невелика частка мотивів його лірики.
8. Герой роману — людина сильної волі, відважна, яка не відвертається від небезпеки, а навпаки, іде назустріч бурям та тривогам, щоб знайти собі діло і заповнити неосяжну порожнечу свого духу, хоча б і діяльністю без певної мети. Його байдужість та іронія — більшою мірою світська звичка, ніж риса характеру.