Проверочная работа по рассказу «Женский разговор».

1.Сколько лет было Вике?

2.Сколько действующих лиц в рассказе, перечислите их.

3.Сколько месяцев Вика находится уже у бабушки?

4.В каком возрасте вышла замуж бабушка Вики?

5.Продолжите фразу: «Женщина сейчас ценится…, та женщина ценится,…….».

6.Как звали первого мужа бабки Натальи?

7.Сколько всего детей было у бабушки Вики?

8.Сколько лет прожила Наталья со вторым мужем?

9.Место действия в рассказе «Женский разговор?»

10.Почему Наталья ложится рано спать?

11.Автор заканчивает рассказ описанием природы. Как оно называется ?

12.Закончите фразу: «Сейчас важно, чтобы женщина была…….».

13.Какое изобразительное средство использует автор в портретной характеристике Вики: «рослая, налитая», «тихоомутная», «распахнутые серые глаза».

14.Какой была «смертная воля» первого мужа Натальи?

15.Какое изобразительное средство использует автор в предложении: «Вика рванула кровать, как гармонь……?»

16.Сколько лет назад Вика была у бабушки до этой истории?

17.В какое время года принесли похоронку на Николая?

18.Какой гостинец дал ребятишкам Семён?

19.Закончите фразу: «Любовь была, как не быть, да другая, ранешная, она…….».

20. В своей речи Наталья использует образное народное изречение «Чему быть, того не миновать». Как оно называется?

21.В какое время суток происходит разговор бабушки и внучки?

22.Какая форма речи преобладает в рассказе «Женский разговор?»

1) Тема барского произвола — главная в пьесе. (Пьеса начинается сценой с портным Тришкой, над которым измывается “госпожа бесчеловечная”.) Крепостное право, считает Фонвизин, не только крестьян доводит до положения безропотных рабов, но и помещиков оглупляет. ... Итак, ЭКСПОЗИЦИЯ пьесы — знакомство с героями состоялось

2)Д. И. Фонвизин утверждает мысль о том, что человек должен быть образованным. Однако образование – это не только обучение с учителями, но и самообразование, желание получить новые знания. Автор в комедии «Недоросль» демонстрирует, как Митрофанушка занимается с различными учителями, но образованным от этого не становится. Во-первых, это происходит из-за того, что Митрофан сам не хочет становиться умным, приобретая новые знания. Во-вторых, учителя, с которыми занимается герой, сами не являются людьми образованными. Учителя, которые сами не знают ничего об образовании, не обучить чему-то другого человека. Домашнее образование Митрофана не приводит ни к чему хорошему. Для учителей было важно взимание платы с родителей, само обучение отходило на второй план.

Слово про похід Ігорів» характеристика героїв Ігор. Головний персонаж твору — Ігор. Це руський князь, який лю­бить свою батьківщину й без вагань готовий віддати за неї життя. Ігор Святославич — чесний і відкритий, гордий і відважний. Це лицар, який зневажає смерть, а полон для нього — найбільша ганьба: «Лучне ж бо по­тятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…» Вислів цей став кри­латим. Надзвичайну мужність і рішучість Ігоря засвідчує не лише його поведінка в бою, а й нехтування лиховісними віщуваннями природи. Хто інший у ті часи зважився б вирушити в похід після страшного зна­ку — затемнення сонця? А Ігор вирушає! Хоробрість Ігоря не раз відзна­чають також Всеволод і Святослав, називаючи його сміливим соколом. Усі ці властивості викликають симпатію до князя. Разом із тим ми засуджуємо Ігоря за необачність, недалекоглядність і славолюбство. Він надміру запальний, тому неспроможний тверезо оцінити ситуацію. Йо­го поспішність призвела до трагедії: дружина повністю розгромлена, ти­сячі жінок стали вдовами, тисячі дітей — сиротами, князі пересіли «із сідла золотого та в сідло невольниче», а головне — відкрилися навстіж ворота для нових спустошливих нападів половецьких орд. Святослав. Відповідно до ідейного змісту твору, автор називає Свято­слава великим, грізним київським князем. Як видатного полководця, його вихваляють «німці і венеціанці, греки іморава». Святослав зображений пік­лувальником про долю рідної землі: спустошення Русі через князівські між­усобиці та напади кочівників відгукуються в серці болем. Та й хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів»? Святослав — видатний державний діяч, справжній патріот і шляхет­на людина. Картаючи Ігоря й Всеволода за свавілля, що призвело до но­вого лиха, він звертається із закликом до інших князів помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича». Цим він хоче об’єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могут­ньою і незборимою. Автор «Слова…» оспівує мудрість і хоробрість Свя­тослава, адже великий князь київський не лише об’єднав руські землі, а й успішно переміг половців. Ярославна. Дізнавшись про поразку русичів, поранення й полон чо­ловіка, Ярославна ладна на край світу полинути до милого її серцю му-жа-друга, щоб обтерти криваві рани на його дужому тілі… Зауважимо: у невтішному горі Ярославна благає сили природи зменшити муки не лише свого мужа, вона вболіває й за інших воїнів-ру-сичів. Як це благородно! Отже, Ярославна не лише вірна дружина, а й свідома громадянка своєї держави, полум’яна патріотка, що виступає від імені «жон руських». Гуманна княгиня — заступниця всіх воїнів Київської Русі. І саме ця людяність і сила почуттів, краса вірності в ко­ханні возвеличують її в наших очах Князь Всеволод Святославич (брат Ігоря). Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він є хоробрим, відважним воїном. У битві з половцями зображений як билинний богатир – “буй-тур”. У вирі бою князь забуває про почесті, багатство, золотий батьківський престол у Чернігові, про ласку та пестощі своєї дружини, прекрасної красуні Глібівни. Отже, Всеволод є уособленням бойової відваги й сили.Джерело . Выбери самое главное на свой взляд)