1Уславлення краси й різноманітності світу, прагнення до його відкриття та пізнання.Висловлення співчуття простим трудівникам, чиєю працею створюється усе багатство.Наголошення на необхідності соціальної справедливості та вмінні підходити до оцінки життєвих явищ різнобічно. 2Саме такі листівки купував кожен турист із вірша Дж. Родарі «Листівки з видами міст». Італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. Але чи відповідає зображене дійсності? Не завжди. Світ, виявляється, не такий уже й безжурний. Є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. Такий він, світ «без глянцю». Реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному, героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. І він починає розуміти, що життя набагато суворіше, ніж здається на перший погляд. А за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.
2. щедрин рассказывает нам города глупова, что происходило в нем на протяжении примерно ста лет. причем акцентирует внимание на градоначальниках, так как именно они выражали пороки городского . салтыков-щедрин обличает уродство, невозможность существования самодержавия с его общественными пороками, законами, нравами. жестокое обличение пороков общества, по мнению салтыкова-щедрина, -единственное действенное средство в борьбе с "болезнью" россии. осмеяние несовершенств делает их очевидными, понятными для всех. неверно было бы говорить, что салтыков-щедрин не любил россию, он презирал недостатки, пороки ее жизни и всю свою творческую деятельность посвятил борьбе с ними.
2Саме такі листівки купував кожен турист із вірша Дж. Родарі «Листівки з видами міст». Італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. Але чи відповідає зображене дійсності? Не завжди. Світ, виявляється, не такий уже й безжурний. Є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. Такий він, світ «без глянцю». Реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному, героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. І він починає розуміти, що життя набагато суворіше, ніж здається на перший погляд. А за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.