Богатый и своенравный[4] русский барин, отставной генерал-аншеф помещик Кирила Петрович Троекуров, прихотям которого угождают соседи и при имени которого трепещут губернские чиновники, поддерживает дружеские отношения со своим ближайшим соседом и бывшим товарищем по службе, отставным же поручиком, небогатым, но независимым дворянином Андреем Гавриловичем Дубровским. Троекуров отличается жестоким характером, часто подвергая своих гостей жестоким шуткам, без предупреждения запирая их в комнате с голодным медведем.
Из-за дерзости холопа Троекурова происходит ссора между Дубровским и Троекуровым, переходящая во вражду между соседями. Троекуров подкупает губернский суд и, пользуясь своей безнаказанностью, отсуживает у Дубровского его имение Кистенёвку. Старший Дубровский сходит с ума в зале суда. Младший Дубровский, Владимир, гвардейский корнет в Петербурге, вынужден покинуть службу и вернуться к тяжело больному отцу, который вскоре умирает. Дубровский поджигает Кистенёвку; отданное Троекурову имение сгорает вместе с судебными чиновниками, приехавшими для оформления передачи собственности. Дубровский становится разбойником наподобие Робин Гуда, наводящим ужас на местных помещиков, не трогающим, однако, имения Троекурова. Дубровский подкупает проезжего учителя-француза Дефоржа, предполагающего поступить на службу в семью Троекурова, и под его видом становится гувернёром в семье Троекурова. Он подвергается испытанию с медведем, которого убивает выстрелом в ухо. Между Дубровским и дочерью Троекурова, Машей, возникает любовь.
Троекуров отдаёт семнадцатилетнюю Машу замуж за пятидесятилетнего князя Верейского против её воли. Владимир Дубровский тщетно пытается предотвратить этот неравный брак. Получив условленный знак от Маши, он прибывает её, но слишком поздно. Во время следования свадебного кортежа из церкви в имение Верейского вооружённые люди Дубровского окружают карету князя. Дубровский говорит Маше, что она свободна, однако та отказывается от его объясняя свой отказ тем, что уже дала клятву. Жених Маши, ранив Дубровского, попадает в руки разбойников, но Дубровский просит их не трогать жениха. Разбойники с Дубровским возвращаются в лес, где происходит сражение с прочёсывающими местность солдатами, победное для разбойников. После этого правительство посылает роту солдат на поимку Дубровского, но он распускает своих сообщников и скрывается за границей от правосудия. Я в этом не уверенна но сделала
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Богатый и своенравный[4] русский барин, отставной генерал-аншеф помещик Кирила Петрович Троекуров, прихотям которого угождают соседи и при имени которого трепещут губернские чиновники, поддерживает дружеские отношения со своим ближайшим соседом и бывшим товарищем по службе, отставным же поручиком, небогатым, но независимым дворянином Андреем Гавриловичем Дубровским. Троекуров отличается жестоким характером, часто подвергая своих гостей жестоким шуткам, без предупреждения запирая их в комнате с голодным медведем.
Из-за дерзости холопа Троекурова происходит ссора между Дубровским и Троекуровым, переходящая во вражду между соседями. Троекуров подкупает губернский суд и, пользуясь своей безнаказанностью, отсуживает у Дубровского его имение Кистенёвку. Старший Дубровский сходит с ума в зале суда. Младший Дубровский, Владимир, гвардейский корнет в Петербурге, вынужден покинуть службу и вернуться к тяжело больному отцу, который вскоре умирает. Дубровский поджигает Кистенёвку; отданное Троекурову имение сгорает вместе с судебными чиновниками, приехавшими для оформления передачи собственности. Дубровский становится разбойником наподобие Робин Гуда, наводящим ужас на местных помещиков, не трогающим, однако, имения Троекурова. Дубровский подкупает проезжего учителя-француза Дефоржа, предполагающего поступить на службу в семью Троекурова, и под его видом становится гувернёром в семье Троекурова. Он подвергается испытанию с медведем, которого убивает выстрелом в ухо. Между Дубровским и дочерью Троекурова, Машей, возникает любовь.
Троекуров отдаёт семнадцатилетнюю Машу замуж за пятидесятилетнего князя Верейского против её воли. Владимир Дубровский тщетно пытается предотвратить этот неравный брак. Получив условленный знак от Маши, он прибывает её, но слишком поздно. Во время следования свадебного кортежа из церкви в имение Верейского вооружённые люди Дубровского окружают карету князя. Дубровский говорит Маше, что она свободна, однако та отказывается от его объясняя свой отказ тем, что уже дала клятву. Жених Маши, ранив Дубровского, попадает в руки разбойников, но Дубровский просит их не трогать жениха. Разбойники с Дубровским возвращаются в лес, где происходит сражение с прочёсывающими местность солдатами, победное для разбойников. После этого правительство посылает роту солдат на поимку Дубровского, но он распускает своих сообщников и скрывается за границей от правосудия. Я в этом не уверенна но сделала
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?