ОбъВ 1826 Александр Сергеевич написал стихотворение «Пророк», через пятнадцать лет эту тему перенял Михаил Юрьевич, произведение которого стало, можно сказать, ответом, продолжением творения солнца русской поэзии. Несмотря на одинаковые названия, у двух произведений много различий. В чём же они заключаются?
Лермонтовский сюжет начинается там же, где заканчивается пушкинский. Человек, получивший от Всевышнего дар всеведенья, отправляется нести знания людям. Если у Пушкина описывалось становление пророка-поэта, его особенности, силы, предназначение, то Лермонтов повествует об отвержении обществом такого человека, отдалении от людей. Пушкин верит в великое дело поэта, в его пользу для народа, видимо, предполагает, что его пророка непременно услышат. Стихотворение Лермонтова наполнено разочарованием, он не надеется, что человечество принять слова пророка, слова поэта. Его герой обречён на одиночество и изгнание.
Стихотворение Пушкина звучит торжественно, возвышенно. Он использует церковную лексику для того, чтобы передать атмосферу сюжета, взятого из Библии. Лексика Лермонтова не напоминает о церкви, хотя сюжет из той же книги. Создаётся впечатление, что пророк – это современник писателя.
Два разных поэта – два разных пророка. При жизни Пушкина поэты благодаря своему дарованию несли мысли в массы, гений самого Александра Сергеевича признавался, поэт был важным, нужным человеком, проповедующим мораль, философию, просвещение. Но всё изменилось, когда декабристы подняли восстание. Вольнодумство пресекалось гораздо жёстче: царям не нужны были новые бунты. Лермонтов писал в это время, и потому его пророк, несущий истину, не признается обществом.
Таким образом, отличие двух стихотворений отображает разницу двух поколений России – до и после декабристского восстания.яснение:
Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
ОбъВ 1826 Александр Сергеевич написал стихотворение «Пророк», через пятнадцать лет эту тему перенял Михаил Юрьевич, произведение которого стало, можно сказать, ответом, продолжением творения солнца русской поэзии. Несмотря на одинаковые названия, у двух произведений много различий. В чём же они заключаются?
Лермонтовский сюжет начинается там же, где заканчивается пушкинский. Человек, получивший от Всевышнего дар всеведенья, отправляется нести знания людям. Если у Пушкина описывалось становление пророка-поэта, его особенности, силы, предназначение, то Лермонтов повествует об отвержении обществом такого человека, отдалении от людей. Пушкин верит в великое дело поэта, в его пользу для народа, видимо, предполагает, что его пророка непременно услышат. Стихотворение Лермонтова наполнено разочарованием, он не надеется, что человечество принять слова пророка, слова поэта. Его герой обречён на одиночество и изгнание.
Стихотворение Пушкина звучит торжественно, возвышенно. Он использует церковную лексику для того, чтобы передать атмосферу сюжета, взятого из Библии. Лексика Лермонтова не напоминает о церкви, хотя сюжет из той же книги. Создаётся впечатление, что пророк – это современник писателя.
Два разных поэта – два разных пророка. При жизни Пушкина поэты благодаря своему дарованию несли мысли в массы, гений самого Александра Сергеевича признавался, поэт был важным, нужным человеком, проповедующим мораль, философию, просвещение. Но всё изменилось, когда декабристы подняли восстание. Вольнодумство пресекалось гораздо жёстче: царям не нужны были новые бунты. Лермонтов писал в это время, и потому его пророк, несущий истину, не признается обществом.
Таким образом, отличие двух стихотворений отображает разницу двух поколений России – до и после декабристского восстания.яснение:
Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7-v-obraz-sofiyki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua