Рассмотрите иллюстрацию Д. И. Фонвизина <<Недоросль>>. Напишите развёрнутый ответ на во кто изображен на рисунке? Как художнику удалось или не удалось передать образ главных героев? Опишите каждого проиллюстрированного героя

Трагедія маленької людини в сучасному світі. оповідання франца кафки сьогодні не менш актуальне, ніж під час його написання. автор дуже точно відобразив місце звичайної людини в світі. головний герой книги грегор замза звичайний чолов’яга, що тяжко працює щоб прогодувати сім’ю з чотирьох людей. його батько втратив роботу і грегор став єдиним годівником. близькі та родичі героя не зважають на духовні цінності, вони більш цінять матеріальні речі та гроші. одного разу, прокинувшись дома, грегор перетворився на комаху. чому саме це сталося автор не пояснює. факт перетворення став несподіванкою як для головного героя так і для його родичів. поведінка близьких людей просто вражає. грегор не тільки не отримав підтримки, але його почали осуджувати та цуратися. франц кафка показує нам як міняється оболонка людини, але душа залишається незмінна. насправді герой поводив себе як комаха і по суті в великому світі і був комахою. нікого не дивувало його поведінка. на роботі та дома до нього відносилися як до бездушної речі. а коли облік грегора почав відповідати його суті, тоді люди почали відчужуватися. проблема суспільства гостро стоїть і сьогодні. більшість людей сприймають один одного тільки за зовнішні дані. душа людини втрачає свою значимість. в одну мить грегор перетворився в велику проблему для сім’ї та ганебний факт. сестра та батько бажають його позбавитися. вони не розуміють, що дійсна проблема не в комасі, а в їх самих. вони сприймали грегора тільки як джерело матеріальних благ. новий зовнішній вигляд героя дуже лякає рідних і вони зраджують його. якщо уважно розгледіти образ героя, то можна впізнати себе. саме боротьба з системою перетворює людей в маленьких та безпомічних комах. некоректне відношення на роботі дозволяє нам відчувати себе як мурашка в мурашнику. таке порівняння актуальне для сьогоднішнього часу. все проходить, а відношення до людини не міняється. автор детально описує життя героя в новому обліку. як грегор намагався вжитися в новому образі та спілкуватися з людьми. але з перевтіленням він став нікому не потрібен. оповідання франца кафки показує нам яка людина нікчемна та безсильна перед труднощами. прочитавши цю книгу кожен зробить для себе висновки і можливо скоректує свою поведінку і відношення до людей.

Описание картины:
Персей освобождает Андромеду - Рубенс. 1620-1621. Масло, холст, 99,5x139 см
   Один из бесспорных шедевров Рубенса, созданный им в период 1620-21 годов. Взятый за основу античный сюжет о сыне Зевса Персее, победившем ужасную Медузу Горгону и прекрасной Андромеде, дочери царя Кефея и царицы Кассиопеи, обречённой стать жертвой морского чудовища, у великого фламандца приобретает совершенно новое звучание.

   Принцесса Андромеда уже не классическая античная красавица с выверенными пропорциями - художник наделил её чертами пышнотелой, дородной фламандской девушки с золотистыми волосами и пылающим румянцем на щеках. Необычайно воздушные, светлые, лессирующие краски её почти обнаженного тела, звучно контрастируют со стальными доспехами Персея, его сверкающим щитом с прикреплённой головой Горгоны, со всей могучей фигурой героя, изображенного с множеством деталей: крылатыми сандалиями на ногах, венком над головой, шлемом-невидимкой в руках амура.

   Ещё один амур держит под уздцы Пегаса, крылатого коня, родившегося из капли крови убитой Горгоны. И этот конь не тонконогий скакун из древних мифов, а крепкий, белогривый фламандский жеребец, весь под стать своему наезднику.

   Крылатая богиня победы - Ника, держащая лавровый венок над головой Персея, придаёт всему полотну характер торжественного действия, даже аллегории, так любимой Рубенсом. Противопоставление двух центральных движений на картине: решительного, уверенного порыва героя Персея и смущенного, стыдливого, невероятно женственного, встречного порыва царевны Андромеды, создаёт тонкую и, вместе с тем, «обнаженную» игру зарождающихся чувств влюблённых. Для художника не так важно соблюдение древнего сюжета, как воспевание пышущего здоровьем, крепкого, уверенного тела в трепетном и таком естественном сближении.

   Цветовой строй произведения насыщен жемчужно-розовыми, перламутровыми, телесными, ярко-красными, золотистыми, светло-зелёными, ярко-бордовыми пятнами, гармонирующими между собой и создающими величественное, торжественное настроение происходящего. Великий мастер Рубенс в этом шедевре настоящий, подлинный, как никогда!