разночинцы
г) крестьянство
10. Назовите поэта, в творчестве которого не встречается стихотворение «Пророк»
A) А.С. Пушкин
Б) М.Ю. Лермонтов
В) Н.А. Некрасов
Г) Ф.И. Тютчев
11. Назовите автора и произведение, в котором не встречается образ странника.
А) Н.А. Некрасов «Кому на Руси жить хорошо»
Б) А.Н. Островский «Гроза»
В) Н.С. Лесков «Очарованный странник»
Г) И.А. Гончаров «Обломов»
12. Назовите произведения, в которых мотив странствий играет важную роль в
организации сюжета:
A) «Гроза», «Очарованный странник»
Б) «Очарованный странник», «Кому на Руси жить хорошо»
В) «Кому на Руси жить хорошо», «Человек в футляре»
Г) «Гроза»,
«Человек в футляре»
13. Кто из героев романа Ф.М. Достоевского задавался вопросом «Тварь ли я
дрожащая или право имею»?
A) Соня Мармеладова
Б) Петр Лужин
В) Раскольников
Г) Лебезятников
14. Укажите, кто из героев романа Толстого «Война и мир» проходит путь исканий.
А) Платон Каратаев
Б) Федор Долохов
В) Пьер Безухов
Г) Анатоль Курагин
15. Назовите имя писателя, который был артиллерийским офицером и принимал
участие в обороне Севастополя в 1854 году.
А) И. А. Гончаров
Б) Л.Н. Толстой
В) Ф. М. Достоевский
Акутаґава Рюноске біографія коротко
Акутаґава Рюноске народився 1 березня 1892 року в Токіо. Його початковим прізвищем було Сінбара. Рюносуке народився, коли батькові було 42 роки, а матері —33. За давнім японським звичаєм, коли батькам було за тридцять років, то це вважалось поганою прикметою для дитини. Тому батьки віддали його на виховання в будинок старшої сестри матері, яка хоча і була заміжня, але дітей не мала. Згодом мати хлопця тяжко захворіла, втративши глузд, тому його виховували у домі дядька матері, де згодом усиновили.
У 1910 році майбутній письменник закінчив токійську муніципальну середню школу.
У 1913 році вступив на відділення англійської літератури філологічного факультету Токійського університету, де разом з друзями видавав літературний журнал «Течія нових думок», розвиваючи літературну течію «неореалізм». Там же була опублікована дебютна розповідь «Старий» (1914).
Популярність принесли розповіді з життя середньовічної Японії: «Ворота Расемон» (1915), «Ніс» (1916), «Муки пекла» (1918) та інші.
Після закінчення університету в грудні 1916 року Акутаґава отримує посаду викладача англійської мови в Військово-морській школі.
Акутаґава став майстром оповідань і повістей, в яких у саркастичному стилі він описував людський егоїзм та марноту життя.
У збірках «Расьомон» (1917), «Тютюн і диявол» (1917), «Ляльковод» (1919) значне місце займають проблеми моралі, релігії, взаємовідносин між життям та мистецтвом. Для новел останнього періоду (двадцяті роки) дедалі більше характерними стають критика мілітаризму («Генерал», 1922; «Момотаро», 1924) та сучасного авторові суспільства.
Акутаґава наклав на себе руки 24 липня 1927, прийнявши смертельну дозу вероналу. Про справжню причину його смерті нічого не відомо.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/akutagava-ryunoske-biografiya-skorocheno
Объяснение: