решить контрольную!!
Ознакою літератури бароко є (0,5 б.)
А. дотримання правила «трьох єдностей» Б. парадоксальність, контрастність
В. протиставлення особистого загальнодержавному.
Г. оспівування людини як гармонійного поєднання духовного й тілесного начал.
2. Головне покликання людини класицисти вбачали у (0,5 б.)
А. фантастичній відданості Богу
Б. служінню родині, дружбі, коханню
В. підпорядкуванню особистих інтересів інтересам суспільства та держави.
Завдання 3-4 мають п’ять варіантів відповіді, серед яких є КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ. Оберіть усі

правильні варіанти відповіді

3.Ж.Б.Мольєр є автором творів (1 б.)
А. «Щоб мучить мене…» Б. «Тартюф» В. «Галерник» Г. «Гамлет» Д. «Міщанин-шляхтич»
4. Яких учителів за до себе пан Журден (1б.)
А. учителя фехтування Б. учителя танців В. учителя математики Г. учителя малювання
Д. учителя філософії

Завдання 5 передбачає встановлення послідовності
5. Установіть послідовність полій комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» (2б.)
А. кравець приніс нове вбрання для пана Журдена.
Б. сварка учителів
В. пан Журден дає згоду на одруження доньки із «сином турецького султана»
Г. обід у домі Журдена на честь маркізи Дорімени.
Д. виступ балету на посвяті у «мамамуші»
У завданнях 6-7 до кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ
6. Установіть відповідність між літературним героєм і цитатою із твору (1,5 б.)
1. Ніколь
2. пані Журден
3. учитель музики
4. пан Журден

А. «Далебі, я радий би собі на руці два пальці
відрубати, аби народитися вдруге – графом чи
маркізом»
Б. «Найщиріші оплески не нагодують шлунка!»
В. «Вам подобається пан, а мені ще більше – його
слуга. Ох, та й добре ж було б, коли б нас
повінчали одночасно!»
Г. «Начхала я на твій обід! Я бороню свої права; і
всі жінки стоятимуть за мене»

7. Установіть відповідність між вчинками та персонажами комедії «Міщанин-шляхтич» (1,5 б.)
1. Вдягнувся у кумедний костюм
2. переконує Журдена, що саме таке вбрання
носять аристократи
3. перевдягнувся в сина турецького султана
4. закоханий у Ніколь

А. Клеонт
Б. Ков’єль
В. Журден
Г. Кравець
Д. Учитель танців

У завданнях 8-9 дайте стислу аргументовану відповідь

8. Чи можна графа Доранта вважати другом пана Журдена? (1б.)
9. Яких правил класицизму дотримав Ж.Б.Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич»?
(Заранее

Частина перша з судна сіті  з приманкою, і зграя чайок злітається, «щоб хитрістю або силою добути крихти їжі». тільки одна чайка на ім’я джонатан лівінгстон здійснює свої тренувальні польоти в повній самоті. джонатан порушує всі неписані закони зграї — зависає в повітрі, літає низько над водою і розвиває величезну швидкість. він намагається довести своє вміння літати до досконалості. джонатан нехтує основним заняттям чайок — здобиччю їжі. його батьки тривожаться, адже від їхнього сина «залишилися пір’я та кістки». послухавшись умовлянь, джонатан тиждень живе, як інші чайки, але потім усвідомлює безглуздість такого існування і повертається до тренувань. весь наступний тиждень він вчиться керувати польотом на високій швидкості, проте у нього нічого не виходить. одного разу, стрімко спускаючись з величезної висоти, джонатан сильно вдаряється об воду і втрачає свідомість. прийшовши до тями, він чує голос, що говорить, що джонатан — всього лише чайка, що не народжена для швидкісних польотів. він вирішує змиритися і повернутися в стаю, але по дорозі додому знаходить рішення: швидкістю можна , зменшивши довжину крил. забувши про невдачу, він тренується і досягає успіху. вранці джонатан випадково врізається в стаю, яка саме снідала, але справляється з інням. вдень йому вдається зробити кілька фігур вищого пілотажу. увечері збирається ще одна порада зграї. найстаріший наказує  джонатану вийти на середину утвореного чайками кола. це «або найбільша ганьба, або найбільша честь». той очікує похвал, адже йому вдалося те, чого до нього не робила  жодна чайка. однак найстаріший примовляє джонатана до вигнання на дальні скелі за нехтування гідності і звичаї сім’ї чайок. залишок своїх днів чайка проводить на самоті. кожен день він дізнається щось нове і вчиться застосовувати свою майстерність, здобуваючи їжу. він не сумує за зграєю і проживає «довге щасливе життя». частина друга джонатан старіє. одного разу біля його крил з’являються дві сяючі, білосніжні 

Одиночество. что может быть печальнее? почему человек остаётся один? можно ли этого избежать? эти и другие вопросы возникают у меня после прочтения текста к.г.паустовского. автор ставит в своём тексте проблему одиночества. он рассказывает женщины, которая осталась одинокой в старости. «дочь настя вот уже четвёртый год не приезжает – забыла, значит, мать, а дни у катерины ивановны считанные». мы застаём больную одинокую женщину последний раз гуляющей в саду, где «ещё девушкой зачитывалась тургеневым». поздняя осень, сад облетел.    догорает жизнь нашей героини. катерина ивановна горько заплакала, не стыдясь своих слёз, и сказала своему спутнику: «не дай вам бог, родной мой, дожить до такой одинокой старости! не дай вам бог! ». проблема, которую поднимает автор, заставляет задуматься о взаимоотношениях с близкими. позиция автора понятна: нельзя бросать родных людей, нужно заботиться о них. одиночество – это страшно. настя не навещает мать, ссылаясь на занятость. но ничем нельзя оправдать душевную чёрствость дочери к своей матери. писатель осуждает настю и с огромным сочувствием относится к катерине ивановне. старую женщину предаёт собственная дочь, обрекая на одинокую старость. я полностью разделяю точку зрения автора. нельзя предавать своих. нужно быть собственным родителям, им в старости, когда они особенно в нашей поддержке и внимании, как когда-то маленькими в них нуждались мы. никто не должен быть одинок. но, к сожалению, одиноких людей немало по разным причинам. одна из них - бездушие и чёрствость близких. нужно всегда помнить: каждого ждёт старость и каждый имеет право рассчитывать на родных людей. в художественной проблема одиночества поднимается часто, попробую примеры. в рассказе а.п.чехова «тоска» главный герой иона потапов, недавно похоронивший единственного сына, весь день пытается поделиться своим горем. но никто не хочет выслушать его, всем не до него. в итоге иона рассказывает о своём горе лошади, потому что больше некому. страшно. одиноким можно быть и среди толпы. неужели так трудно посочувствовать горю человека, разделить с ним боль, скрасить одиночество? в рассказе а.п.платонова «юшка» над главным героем смеются мальчишки, бросая в него камни. за бедность его не любят и взрослые. только после смерти односельчане узнают, что заработанные деньги юшка отдавал на содержание чужой ему девочки, которую он воспитывал и платил за её обучение. что мешало им узнать это раньше? не шарахаться от него, как от проказы, а поговорить, . и юшка не был бы одиноким изгоем. одиночество человека – это следствие равнодушия и чёрствости людей, которые живут рядом с ним. особенно страшно, когда человек одинок, потому что его забыли родные. как ненужную вещь выкинули за ненадобностью. поступая так, надо помнить, что старость ждёт всех. и тебя тоже могут сослать в утиль. подумай об этом. вспомни о родных! скрась чьё-то одиночество!