Римерный план отзыва о прочитанной книге ( 5-6 класс)

Где, когда и при каких обстоятельствах впервые узнал о книге?

Какое впечатление вызвала книга? (собственное отношение к прочитанному произведению)

Что вызвало в этом произведении переживания, чувства?

Какова тема и основная мысль произведения?

Где и когда происходят изображенные в произведении события?

Краткое содержание произведения

Какие места в книге произвели на вас наиболее сильное впечатление и почему?

Кто из героев особенно понравился и почему?

Каков язык произведения? Что показалось необычным в языке произведения?

Чем обогатила вас книга? Над какими во заставила задуматься ли вам лучше понять произведение иллюстрации, предисловие?

Что мы можем сказать об авторе, судя по этой книге?

Ваши рекомендации (кому вы бы посоветовали прочитать данную книгу)?

Главные герои - крестьянские дети. Мир, изображенный Некрасовым в стихотворении «Крестьянские дети», полон света, тепла и доброты. Автор любит, понимает и хорошо знает крестьянскую жизнь. . В начале стихотворения перед нами предстает спокойная и счастливая жизнь, которая может быть у поэта только в деревне: он занимается любимым делом (пишет стихи), вокруг чудесная природа. Ему «живется легко». Автору всегда хорошо с детьми: он не раз бродил с ними по лесу, собирая грибы, ягоды, орехи. Но затем он размышляет, что ждет крестьянского ребенка в будущем. С раннего возраста труд, который сначала может обернуться своей нарядной стороной: он видит, как отец любит землю и ухаживает за ней, и та благодарно отдает плоды вложенного в нее труда. Но есть и другая сторона медали: слишком тяжел бывает этот труд. Не может не вызвать сочувствия маленький шестилетний «мужичок отцу в лесу. Да, много было грустного в жизни крестьянских детей, но все-таки все стихотворение Некрасова пронизано любовью к детям.

Одна з найвідоміших комедій Мольєра — комедія «Міщанин-шляхтич». Її герой — такий собі пан Журден, який нажив немало грошей, але був не аристократичного роду. Йому дуже хотілося стати одним із представників вищого світу. Це бажання настільки заволоділо думками пана Журдена і всім його єством, що в очах людей навколо герой став виглядати часом кумедно, часом наївно, а часом виставляв себе справжнім дурнем.

Щоб хоч якось зрівнятися з дворянами, пан Журден винайняв для себе вчителів фехтування, танців і музики. Вчителі швидко зрозуміли недолугість свого наймача і почали цим користуватися. Розмовляючи між собою, вони визнавали, що хоча пан Журден і вдавав із себе галантного шляхтича, але сам абсолютно нічого не тямив у мистецтві та інших науках. Проте він добре платив, а це для них було найголовнішим.

Більшість людей повністю влаштовувало, що пан Журден був «темною» людиною і аплодував кожній нісенітниці, а за його гроші вони були готові прощати пану Журдену будь-яку дурість. Наприклад, вчитель музики наголошував на тому, що пан Журден х серед вельможного товариства: «він нам плататиме за інших, а вони нас вихвалятимуть за нього».

Не дивно, то такі недолугі багатії, як міщанин Журден, що прагнули будь-якою ціною зрівнятися з шляхтичами, були найлегшою наживою для шахраїв. Тому світському пройдисвіту графу Доранту, який видавав себе за друга пана Журдена, дуже легко було грати на почуттях міщанина, на його захопленні маркізою Доріменою, у яку і сам був закоханий. Граф видурював у пана Журдена гроші і подарунки, які потім дарував маркізі від свого імені.

За законами жанру, у п’єси «Міщанин-шляхтич» щасливий фінал. Вона закінчилася весіллям дочки пана Журдена та її нареченого, а також весіллям маркізи та графа. Турки, які танцювали на весіллі, жартівливо били пана Журдена шаблями і разом з муфтієм промовляли: «Бийте, бийте, не жалійте!», а потім били міщанина ще і ціпками, а муфтій промовляв: «Не стидатись, не кричати, — коли хочеш паном стати».

Отже, Мольєр не тільки висміяв прагнення героя своєї п’єси, а й фізично покарав недолугого Журдена. Коментуючи свій твір, одного разу оптиміст Мольєр висловив такий афоризм: «Що б не говорили, є в людині щось незвичайне – таке, що ніякі вчені не можуть пояснити». І з цією надзвичайно мудрою думкою неможливо не погодитись.

Объяснение: