Роман О. Уайльда “Портрет доріана Грея”. 1. Де Безіл познайомився з Доріаном:
а) у вітальні знатної леді;
б) на виставці картин;
в) у нічному клубі;
г) на вокзалі?
2. Безіл не хотів знайомити лорда Генрі з Доріаном Греєм, тому що боявся:
а) що лорд Генрі образить юнака;
б) що лорд Генрі зробить Грея банкрутом;
в) що лорд Генрі погано впливатиме на Доріана;
г) що Доріан розкаже лорду Генрі таємницю свого походження.
3. Ким були батьки Доріана?
а) гувернантка і лорд;
б) про це невідомо;
в) аристократка і офіцер;
г) знатні пани?
4. Що, на думку Генрі, було в Доріана прекрасним:
а) зовнішність;
б) походження;
в) характер;
г) розум?
5. Ким за професією був брат Сиблли:
а) актором;
б) моряком;
в) продавцем;
г) видавцем?
6. Як Безіл ставився до Доріана Грея:
а) поважав його;
б) заздрив його молодості;
в) сприймав лише як об’єкт для позування;
г) боготворив юнака?
7. Чому Доріан не міг довго знаходитися за межами Лондона:
а) сумував за друзями;
б) хотів завжди знаходитися в центрі уваги знатних лондонців;
в) не хотів втратити абонемент у одному вестендівському клубі ;
г) боявся, що хтось дізнається таємницю портрета?
8. Який вислів не належить лорду Генрі:
а) «Геній довговічніший за красу»;
б) «Гармонія духу і тіла – як це прекрасно!»;
в) «Душу краще лікувати відчуттями, а від відчуттів лікує лише душа»;
г) «Мета життя – самовираження»?
9. Хто з героїв роману говорив: «Любов важливіша за гроші»:
а) Доріан Грей;
б) Безіл ;
в) Сибілла Вейн;
г) лорд Генрі?
10.Що сталося з Безілом :
а) він переїхав до Парижа ;
б) усамітнився у заміському будинку;
в) помер від застуди;
г) його убив Грей?
11. Чому Сибілла розчарувала Доріана:
а) він дізнався про її низьке походження;
б) вона була заміжня;
в) не мала освіти;
г) почала погано грати на сцені?
12. Як Алан Кемпбел допоміг Доріану:
а) позичив гроші;
б) написав рекомендаційного листа;
в) знищив труп художника;
г) звів із потрібними людьми?
ответ: ДА Я ЕЁ 50 РАЗ ПЕРЕСМАТРИВАЛ И ПЕРЕЧИТЫВАЛ
Повесть "Собачье сердце" М.А. Булгакова - поразительно многоплановое произведение. В ней есть и философские размышления, и едкая сатира, и юмор. Автор высказывает немало глубоких мыслей.
Вкратце сюжет повести таков: профессор Филипп Филиппович Преображенский, известный своими новаторскими работами по омоложению людей, получил неожиданные результаты, экспериментируя с пересадкой желез человека собаке. Пересадив собаке Шарику гипофиз и семенники маргинала Клима Чугункина, погибшего в пьяной драке, профессор выяснил, что собака с пересаженным человеческим гипофизом превратилась в человека - и, к сожалению, в дрянного человека, копию донора. После недолгого противостояния с собственным творением профессор делает вторую операцию, так сказать, восстанавливая статус-кво.
Профессор приходит к выводу о ненужности подобных операций: "Вот, доктор, что получается, когда исследователь, вместо того, чтобы идти ощупью и параллельно с природой, форсирует во и приподымает завесу! На, получай Шарикова и ешь его с кашей..." То есть устами своего героя Булгаков в повести говорит об ответственности ученого за последствия своих экспериментов.
Кроме того, многие литературоведы считают, что именно в "Собачьем сердце" Булгаков в иносказательной форме высказал свое мнение о том, к чему приводят быстрые и радикальные перемены в обществе - например, революции.
На примере Шарикова писатель наглядно показывает, что может натворить примитивный человек, получивший власть и возможности подняться "из грязи в князи".
Краткий анализ
Перед прочтением данного анализа рекомендуем ознакомиться с самим произведением Преступление и наказание.
Год написания – 1866 г.
История создания – Замысел «Преступления и наказания» Достоевский вынашивал во время своего пребывания на каторге, во период сильнейших душевных переживаний.
Тема – Отображение нечеловеческих условий жизни беднейших слоев населения, безнадежности их существования и озлобленности на весь мир.
Композиция – Роман состоит из шести частей и эпилога. Каждая часть разбита на 6-7 глав. В первой части описывается образ жизни главного героя и совершенное им преступление, в последующих частях – последовавшее за ним наказание, в эпилоге – раскаяние главного героя.
Жанр – Роман.
Направление – Реализм.