Они взяли хорошенькую кроватку и уплыли с ней, а девочка осталась одна-одинешенька на зеленом листе и горько-горько плакала, — ей вовсе не хотелось жить у гадкой жабы и выйти замуж за ее противного сына. Маленькие рыбки, которые плавали под водой, верно, видели жабу с сынком и слышали, что она говорила, потому что все повысунули из воды головки, чтобы поглядеть на крошку невесту. А как они увидели ее, им стало ужасно жалко, что такой миленькой девочке приходится идти жить к старой жабе в тину. Не бывать же этому! Рыбки столпились внизу, у стебля, на котором держался лист, и живо перегрызли его своими зубами; листок с девочкой поплыл по течению, дальше, дальше... Теперь уж жабе ни за что было не догнать крошку!
За своїм жанром "Чайка На ім'я Джонатан Лівінгстон" тяжіє до двох епічних форм: повісті (за рахунок свого хронікального сюжету) і притчі (короткого алегоричного оповідання, що містить повчання релігійного і морального характеру).Повість-притча відкривається авторським присвятою:»істинному Джонатану – Чайці, що живе в кожному з нас". У ньому Річард Бах задає основний тон оповідання, спрямований на розкриття головної художньої ідеї твору: спробі переконати читача в тому, що він – вільний. Чайка Джонатан Лівінгстон-це кожен з нас: такий, яким міг би стати, якби піднявся над побутом, кинувся до нових знань і спробував пізнати свою справжню сутність, що не підкоряється законам ні простору, ні часу.
Сори если чот не правильно я украинский плохо знаю
вот, прочитай отрывок:
Они взяли хорошенькую кроватку и уплыли с ней, а девочка осталась одна-одинешенька на зеленом листе и горько-горько плакала, — ей вовсе не хотелось жить у гадкой жабы и выйти замуж за ее противного сына. Маленькие рыбки, которые плавали под водой, верно, видели жабу с сынком и слышали, что она говорила, потому что все повысунули из воды головки, чтобы поглядеть на крошку невесту. А как они увидели ее, им стало ужасно жалко, что такой миленькой девочке приходится идти жить к старой жабе в тину. Не бывать же этому! Рыбки столпились внизу, у стебля, на котором держался лист, и живо перегрызли его своими зубами; листок с девочкой поплыл по течению, дальше, дальше... Теперь уж жабе ни за что было не догнать крошку!
ответ: дюймовочку от сына жабы рыбки.
удачи тебе:)
За своїм жанром "Чайка На ім'я Джонатан Лівінгстон" тяжіє до двох епічних форм: повісті (за рахунок свого хронікального сюжету) і притчі (короткого алегоричного оповідання, що містить повчання релігійного і морального характеру).Повість-притча відкривається авторським присвятою:»істинному Джонатану – Чайці, що живе в кожному з нас". У ньому Річард Бах задає основний тон оповідання, спрямований на розкриття головної художньої ідеї твору: спробі переконати читача в тому, що він – вільний. Чайка Джонатан Лівінгстон-це кожен з нас: такий, яким міг би стати, якби піднявся над побутом, кинувся до нових знань і спробував пізнати свою справжню сутність, що не підкоряється законам ні простору, ні часу.
Сори если чот не правильно я украинский плохо знаю
Объяснение: