Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Вмещерском крае нет никаких особенных красот и богатств, кроме лесов, лугов и прозрачного воздуха. но все же край этот обладает большой притягательной силой. он скромен, как и картины левитана. но в нем, как и в этих картинах, заключена вся прелесть и все незаметное, на первый взгляд, разнообразие природы. что молено увидеть в мещерском крае? цветущие или скошенные луга, сосновые боры, лесные озера, стога, пахнущие сухим и теплым сеном. сено в стогах держит тепло всю зиму. в мещерском крае можно увидеть сосновые боры, где так торжественно и тихо, что бубенчик заблудившейся коровы слышен далеко, почти за километр. но такая тишина стоит в лесах только в безветреные дни. в ветер леса шумят великим океанским гулом и вершины сосен гнутся вслед пролетающим облакам в мещерском крае можно увидеть лесные озера с темной водой, обширные болота, покрытые ольхой и осиной, одинокие избы лесников, пески, косяки журавлей и знакомые нам под всеми широтами звезды. что можно услышать в мещерском крае, кроме гула сосновых лесов? крики перепелов и ястребов, свист иволги, суетливый стук дятлов, вой волков, шорох дождей, вечерний плач гармоники в деревушке, а по ночам — разноголосое пение петухов. но увидеть и услышать так мало можно только в первые дни. потом с каждым днем этот край делается все богаче, разнообразнее, милее сердцу. и, наконец, наступает время, когда каждая ива над заглохшей рекой кажется своей, знакомой, когда о ней можно рассказывать удивительные .
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.