Символизм возник во Франции в 1870—1880-х годах и достиг наибольшего развития на рубеже XIX и XX веков, прежде всего в самой Франции, а также в Германии, Бельгии и России. Символисты радикально изменили не только содержание и формы в различных видах искусства, но и само отношение к смыслу художественного творчества.
Акмеи́зм — литературное течение, противостоящее символизму и возникшее в начале XX века в России. Акмеисты провозглашали материальность, предметность тематики и образов, точность слова. Акмеизм — это культ конкретности, «вещественности» образа, «искусство точно вымеренных и взвешенных слов».
Футури́зм — общее название художественных авангардистских движений 1910-х — начала 1920-х годов, прежде всего в Италии и России. В литературе футуристов интересовало не столько содержание, сколько форма стихосложения.
Имажинизм — литературное направление в русской поэзии XX века, представители которого заявляли, что цель творчества состоит в создании образа. Основное выразительное средство имажинистов — метафора, часто метафорические цепи, сопоставляющие различные элементы двух образов — прямого и переносного.
Однією із основних ідей роману є те, що естетизм — лише абстрактне поняття і що він приводить тільки до розчарування, а не до звеличення понять про красу. В романі втілений заклик поклонятися красі в усіх її виявах на противагу бездуховній реальності. Оскар Уайльд іронізував над багатьма речами, але в ставленні до мистецтва завжди залишався серйозним, вірив у його могутність. Однак передмову до роману він завершує словами, що давно стали крилатими: «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі». Ця думка з погляду естетичної теорії Уайльда не така вже й парадоксальна. Зрозуміти твір мистецтва може лише людина, яка тонко відчуває прекрасне, а для неї моральний урок не потрібен, бо вона живе за законами краси (наприклад, лорд Генрі). Для інших же таке мистецтво буде недосяжним. Автор показує, що на початку роману для його героя найголовнішою є саме краса мистецтва. Таким чином, у сюжеті роману закладена головна ідея естетизму — ідея безумовного панування мистецтва над реальним життям.
Символизм возник во Франции в 1870—1880-х годах и достиг наибольшего развития на рубеже XIX и XX веков, прежде всего в самой Франции, а также в Германии, Бельгии и России. Символисты радикально изменили не только содержание и формы в различных видах искусства, но и само отношение к смыслу художественного творчества.
Акмеи́зм — литературное течение, противостоящее символизму и возникшее в начале XX века в России. Акмеисты провозглашали материальность, предметность тематики и образов, точность слова. Акмеизм — это культ конкретности, «вещественности» образа, «искусство точно вымеренных и взвешенных слов».
Футури́зм — общее название художественных авангардистских движений 1910-х — начала 1920-х годов, прежде всего в Италии и России. В литературе футуристов интересовало не столько содержание, сколько форма стихосложения.
Имажинизм — литературное направление в русской поэзии XX века, представители которого заявляли, что цель творчества состоит в создании образа. Основное выразительное средство имажинистов — метафора, часто метафорические цепи, сопоставляющие различные элементы двух образов — прямого и переносного.
Однією із основних ідей роману є те, що естетизм — лише абстрактне поняття і що він приводить тільки до розчарування, а не до звеличення понять про красу. В романі втілений заклик поклонятися красі в усіх її виявах на противагу бездуховній реальності. Оскар Уайльд іронізував над багатьма речами, але в ставленні до мистецтва завжди залишався серйозним, вірив у його могутність. Однак передмову до роману він завершує словами, що давно стали крилатими: «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі». Ця думка з погляду естетичної теорії Уайльда не така вже й парадоксальна. Зрозуміти твір мистецтва може лише людина, яка тонко відчуває прекрасне, а для неї моральний урок не потрібен, бо вона живе за законами краси (наприклад, лорд Генрі). Для інших же таке мистецтво буде недосяжним. Автор показує, що на початку роману для його героя найголовнішою є саме краса мистецтва. Таким чином, у сюжеті роману закладена головна ідея естетизму — ідея безумовного панування мистецтва над реальним життям.
Объяснение:
прости я особо не знаю украинский